Щорічно, в третю суботу вересня, в Україні відзначають професійне свято – День винахідника і раціоналізатора. У цьому році він припадає на 19 вересня.
Винахідницьку та раціоналізаторську діяльність регулює Український інститут промислової власності – Укрпатент, яким на сьогодні було зареєстровано понад 100 тис. патентів на винаходи, а також понад 10 тис. – на корисні моделі.
На передодні зазначеного свята ми зустрілись із завідувачем кафедри хімії та фармації Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, заслуженим діячем науки і техніки України, доктором хімічних наук, професором Суховєєвим Володимиром Володимировичем.
Володимире Володимировичу, відомо що ваша кафедра є осердком іноваційних розробок у галузі фармації, чи відмічаєте Ви це свято?Так, дійсно, наша кафедра має безпосереднє відношення до Дня винахідника і раціоналізатора.
Хто з членів кафедри є винахідниками?
Хоча колектив кафедри хімії та фармації є невеликим, але може позмагатися у справі винахідництва зі значно потужнішими колективами не тільки нашого вишу, а й науковими колективами України в цілому. Посудіть самі: на кафедрі працюють 8 науковців, але які це науковці!
Почнемо із заслуженого винахідника України, доктора фармацевтичних наук, професора Демченка Анатолія Михайловича.
Він є співавтором понад 170 патентів України. Запропоновані ним розробки впроваджені у вітчизняне виробництво лікарських засобів. Так, на фармацевтичному заводі Астрафарм вироблено першу партію блістерів для клінічних випробувань інноваційного анальгетика Піродазол, що синтезований проф. А.М.Демченком.
Далі – заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Потебня Григорій Платонович.
За роботу «Фундаментальні основи реалізації механізмів протипухлинного захисту організму» йому була присуджена у 2016 році Державна премія України в галузі науки і техніки. На його рахунку 39 патентів України.
Доктор фармацевтичних наук, професор кафедри Федченкова Юлія Анатоліївна у 2018 році захистила докторську дисертацію і активно включилася у наукову тематику кафедри. Лише за 2 роки її наукова скринька налічує 10 патентів України.
Кандидат хімічних наук, доцент Москаленко Олег Вадимович має на своєму рахунку розробки у галузі протипухлинних та протиракових речовин у вигляді 12 патентів,
а кандидат хімічних наук, доцент Циганков Сергій Андрійович – 3 патенти, тоді як старший викладач Швидко Олена Володимирівна – 1 патент.
Володимире Володимировичу, чи є особисто у вас патенти та розробки, що впроваджені у виробництво?
Про себе говорити незручно, але я маю як впроваджені у виробництво розробки, так і 52 патенти України та 2 свідоцтва про винаходи СРСР на біологічно активні речовини.
Які здобутки має кафедра щодо патентів на сьогодні?
Колектив кафедри лише у минулому році одержав 16 патентів, 6 з яких – патенти на винаходи і 10 – на корисні моделі. У 2020 році, не зважаючи на те, що суттєво збільшена плата Укрпатентом за підтримку та супровід патентів, наша кафедра має уже 2 патенти на винаходи і 2 – на корисні моделі.
Ми працюємо над пошуком нових речовин, що виявляють біологічну активність. Так, у 2019 році нами одержано сім патентів на речовини, що виявляють протиракову активність, вісім – противірусну дію та один – на речовини, що виявляють протизапальний ефект.
А де досліджуються ці речовини?
Це – гарне питання! Такий колектив, як наш, не зміг би працювати самостійно над фармацевтичними проблемами сьогодення. Тому ми підтримуємо міжнародні стосунки зі спільнотами, які працюють над зазначеними проблемами. Так, антимікробну та протигрибкову активність вивчали в Квінслендському університеті (Австралія), противірусну активність – у Південному дослідному інституті США особливо небезпечних інфекцій в рамках міжнародної програми з пошуку нових противірусних засобів. Протиракову дію досліджено у Національному інституті раку США.
Анатолієм Михайловичем Демченко передано до цього інституту понад тисячу нових сполук для вивчення їх протиракової активності. Речовини, що досліджують, перевіряють на 60 лініях ракових клітин (лейкемії, меланоми, дрібноклітинного раку легень, раку простати, нирок, товстого кишківника, яєчників, молочної залози та кори головного мозку). Слід зазначити, що речовина, як правило, виявляє селективну активність і тому може бути ефективною проти, наприклад, меланоми і не діє на інші ракові клітини. Отже, панацеї від усіх форм раку у вигляді однієї речовини не існує, як і не існує філософського каменя, чи ідеального розчинника…
Над чим працює кафедра зараз та що у планах на майбутнє?
Наша команда під керівництвом проф. Анатолія Демченка має досвід та патенти України в боротьбі з такими коронавірусами, як SARS та MERS. Відомо, що нуклеотидна послідовність цих коронавірусів дуже подібна до коронавірусу SARS-CoV-2. Тому, ще з лютого цього року ми шукали можливість протестувати ряди наших сполук саме по відношенню до вірусу SARS-CoV-2. В Україні це зробити було просто неможливо, бо відсутні вірусологічні лабораторії біологічного захисту рівня BSL-3. Але ми вирішили це дуже складне питання, провели необхідні біологічні дослідження в одній з найсучасніших лабораторій світу та знайшли молекули, які в наномолярных концентраціях здатні нейтралізувати коронавірус SARS-CoV-2, який приводить до розвитку хвороби COVID-19. Тобто, знайшли основу, на якій можуть бути створені саме ліки для боротьби з хворобою COVID-19.
Що ви можете побажати майбутнім науковцям і винахідникам, оскільки кафедра, яку Ви очолюєте, має безпосереднє відношення до підготовки майбутніх хіміків та провізорів.
Дійсно ми готуємо як хіміків, фахівців з медичної і фармацевтичної хімії, так і провізорів, і хочу вам сказати, що цих студентів вирізняє цілеспрямованість у навчанні, а це є запорука наукового пошуку, високої кваліфікації та впевненості у завтрашньому дні!
Спілкувалась Валентина Ващенко
Фото з архіву
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram.
Редакція висловлює подяку за підготовку у матеріалі професорам Суховєєву Володимиру Володимировичу та Демченку Анатолію Михайловичу
