Весняний цикл свят розпочинається з Масниці — одного з найулюбленіших народних свят. Протягом цього тижня люди веселилися, гостювали та смакували різними стравами. Це свято стало символом прощання з зимою та зустрічі весни, коли вірили, що через радість, сміх і пісні можна прогнати зиму і запросити тепло, розквіт природи та родючість.
В залежності від регіону свято мало різні назви: Масляна, Сиропуст, Колодій, Запусти, Пущення, Заговини, Сиропусниця, Сирниця, Туриця. Термін «Масляна» з’явився не раніше XVI століття і пов’язаний з вживанням масла та молочних продуктів у цей період. До цього святкування масничного тижня було відомим як Сиропусний тиждень, коли їли здебільшого молочні страви, яйця і рибу, аби підготуватися до посту. Масниця також мала зв’язок з дохристиянським культом весняного сонця — Колодієм. Це свято входило до циклу свят, що відзначалися на час весняного рівнодення. Після прийняття християнства, традиції святкування Масниці поєдналися з великопостними звичаями, а святкування стало обмежуватись кількома днями. Масниця завжди припадає на останній тиждень перед Великим постом, і дата свята залежить від Великодня. Так, в народі говорили: «Масляна числа не тримає, вона щороку „хвостом крутить“, бо на Великодень глядить».
Цьогоріч Масний тиждень триває з 24 лютого до 2 березня. У переддень Масниці, в неділю, готували святкові страви — копчене м’ясо, ковбаси, шинку, сало та холодець, а також обов’язково вареники з сиром. Молодь збиралася окремо, влаштовуючи вечорниці, а дорослі святкували разом за столом до пізньої ночі. На стіл ставили їжу, яку потім залишали для душ померлих, згідно з традицією. Масниця була часом веселощів, але й важливою обрядовою подією, що символізувала перехід від зими до весни, очищення і оновлення. Традиція приготування та споживання молочних страв — це також данина стародавнім віруванням про родючість і процвітання. Навіть у бідних родинах на Масницю намагалися придбати сир і масло, щоб святкування відповідало звичаям. У цей період навіть господині, які ретельно готували свої домівки та запасалися продуктами, намагалися створити святкову атмосферу, що наповнювала дім радістю та добробутом.
Масниця — це не лише свято прощання з зимою та зустрічі весни, але й період, коли традиції і вірування перепліталися з повсякденним життям. Зокрема, вареники мали особливе значення в народних обрядах. Вони були символом місяця, уособленням родючості та достатку. Наприклад, на Поділлі вареники готували великими і пухкими, вірячи, що це сприятиме великому врожаю і здоров’ю худоби. Вареники, змащені маслом і сметаною, ставали символом добробуту, і в народі говорили, що треба жити «як вареник у маслі». Цю страву готували часто, не менше двох-трьох разів на день, пригощаючи гостей, а для неї навіть складали пісні: «Масляна, Масляна, як на тебе добре жить, вареники з сиром їсти, ще й горілочку пить». На Харківщині вареники з сиром прославляли в піснях: «Вареники наші велику муку терпіли, в окропі кипіли!» Це не просто їжа, а обрядовий символ, що поєднував людей і богів, предків і нащадків, і був спрямований на підтримку родючості, добробуту і довголіття. На Масницю також готували різноманітні молочні страви: пироги з сиром, налисники, сирники, пампушки, молочну кашу та кисіль. У різних регіонах України були свої кулінарні особливості — на Чернігівщині готували бабки з локшини, на Галичині — картопляні кнедлі з сиром, а в Карпатах — пироги з бринзою. Щодо напоїв, то на Масницю часто пили горілку, мед-горілку, квас з яблук і груш, різні настоянки, варенуху. Млинці, хоч і не були основною стравою, в деяких регіонах все ж готували, адже вони теж мали символічне значення, пов’язане з сонцем і родючістю. Святкування Масниці було тісно пов’язане з обрядовістю і міфологією. Вся Масниця проходила під знаком вшанування Колодія — божества життєвої сили і сонця. Підготовка до святкування включала обряди, що символізували народження, смерть і відродження. У неділю люди готувалися до цієї містерії, а в понеділок жінка на піч імітувала пологи, інші ж примовляли: «Воно минеться, і ще раз заманеться». «Народжену» ляльку прикрашали квітами, хрестили, а далі співали й танцювали. У четвер же Колодій «помирає», що символізувало кінець зими і початок весняного циклу. Таким чином, Масниця була не лише святом їжі та веселощів, але й важливою частиною народної міфології та обрядів, що обіцяли родючість, достаток і благополуччя.
На Масницю відзначали закінчення матримоніального року, коли проводили численні обряди, пов’язані з одруженням і родючістю.
У Слобожанщині, наприклад, жінки славили тих, хто одружився протягом року, бажаючи їм щастя та добробуту. Молоді подружжя відвідували батьків, приносячи пироги та хліб-сіль, щоб отримати благословення на подальше життя. Ті, хто затягував із весіллям, зазнавали обрядової ганьби — їм прив’язували «колодку» (поліно чи палку), що символізувало відсутність пари.
Інший звичай на Масницю — в’язання колодки — стосувався не лише молоді, але й їхніх батьків, які не поспішали сприяти одруженню дітей. Ті, кого «покарали» колодкою, мали викупити свою свободу, пригощаючи гостей цукерками, горілкою або іншими подарунками. Якщо хтось запізнився з пропозицією або сватанням, їм теж «чіпляли» колодку — дерев’яний об’єкт, який став символом майбутнього одруження. Цей обряд тривав до кінця Масниці, виводячи на публіку дівчат і парубків, а також відтворюючи весільні мотиви. В останній день Масниці, так звану чорну неділю, святкували «проводжання» Масниці і «поховання» Колодія — символа минулого року, що відходить, щоб дати місце новому. В цей день люди одягали чорний одяг і готувалися до Великого посту, який починався наступного понеділка.
Масниця мала глибоке символічне значення, відображаючи циклічність часу і прагнення до родючості, добробуту та довголіття. З цієї нагоди проводились масові веселощі, катання на санях, спільні гуляння та обряди, що включали пісні, танці та жартівливі витівки. Вірилося, що сміх і радість під час святкувань допомагають відродити життєву силу природи. На цьому тижні вареники, млинці та інші страви були частими гостями на столах, і навіть у свято, як символ добробуту і щедрого врожаю, ставали важливою частиною обрядів.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
Приєднуйтесь до нашого Ютуб-каналу та слідкуйте за останніми новинами Ніжинщини
