Там, де ще кілька років тому була вода, сьогодні шумить молодий вербовий ліс. Після знищення Каховської греблі природа почала стрімко повертати територію до життя. Українські науковці спостерігають за унікальним процесом, який може стати одним із наймасштабніших прикладів природного відновлення в Європі.
Понад три роки минуло відтоді, як після руйнування Каховської гідроелектростанції вода відступила з території колишнього водосховища. На його дні почали з’являтися перші рослини, а згодом — справжні зарості молодих дерев.
Сьогодні на значній частині цієї території формується молодий заплавний ліс. За попередніми оцінками, площа природного відновлення вже перевищує 65 тисяч гектарів.
Найпомітнішими мешканцями нового лісу стали верби. Вони швидко освоюють оголене дно та формують цілі масиви молодих дерев.
За спостереженнями науковців, середня висота дерев уже становить близько 6,5 метра, а діаметр стовбурів – приблизно 5-6 сантиметрів. Попри спекотне літо, молоді верби продовжують активно рости.
Разом із деревами формується й складніша екосистема. У верхньому ярусі переважають верби та тополі, нижче розташовуються зарості тамариксу, а трав’яний ярус утворюють очерет та осока.
Тобто йдеться вже не просто про окремі дерева, які випадково проросли на колишньому дні водосховища. Тут поступово формується повноцінна природна екосистема.
Цей процес досліджують фахівці Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України. Спостереження проводяться в межах досліджень впливу війни та кліматичних змін на біорізноманіття України.
Цього року науковці вже провели три експедиції до території колишнього водосховища. Ще одну планують провести восени.
Для дослідників ця територія стала своєрідною природною лабораторією просто неба. Тут можна спостерігати, як рослинність самостійно освоює величезну площу, які види стають домінуючими та як поступово вибудовується нова екосистема.
Після зникнення води існували побоювання, що територія може швидко зарости інвазивними видами або молоді верби не витримають посухи та високих температур.
Однак реальність виявилася іншою.
Верби продемонстрували високу життєздатність і здатність адаптуватися до нових умов. Разом із ними територію заселяють інші рослини, створюючи різні рівні рослинності.
Це означає, що на місці колишнього водосховища відбувається не просто «озеленення». Крок за кроком виникає середовище, здатне підтримувати значно більше видів живих організмів.
Особливого значення цей процес набуває в історичному контексті.
До створення Каховського водосховища ця територія була частиною Великого Лугу – унікального природного та історичного регіону Нижнього Дніпра. Після затоплення значна його частина опинилася під водою.
Тепер природа фактично отримала можливість відновити частину втрачених ландшафтів.
Чи буде новий ліс повною копією Великого Лугу минулого – питання, на яке остаточно відповісти поки неможливо. Екосистема ще молода й продовжує змінюватися. Проте вже зараз очевидно: територія колишнього водосховища не залишилася без життя.
Навпаки – тут народжується новий природний світ.
Попереду ще багато років спостережень. Науковцям належить з’ясувати, яким стане цей ліс у майбутньому, які види остаточно закріпляться на території та як нова екосистема взаємодіятиме з Дніпром і навколишніми природними територіями.
Але вже сьогодні на місці колишнього водосховища видно головне: природа не зупинилася після катастрофи. Вона почала відновлюватися – швидко, масштабно і власним шляхом.
Джерело: БУДЬ В КУРСI
