Троянди – квітуче серце обійстя

 

 

 

 

Понад 550 кущів різних сортів і видів троянд росте на подвір’ї жительки села Мрин Ольги Шиян. Про неймовірну красу у дворі пані Ольги нам розповіли сусіди, які не тільки милуються й захоплюються її квітами, а й нерідко отримують букети від щедрої господині. Порозпитувавши односельців, ми все ж знайшли потрібну адресу. Звичайна сільська вулиця, звичайні паркани й ворота. Засумнівалися: чи туди ми потрапили? Але вже біля хвіртки відчули насичений, п’янкий трояндовий аромат.

Зайшовши у двір, ми відразу потрапили в чарівний, казковий світ королеви квітів — Її Величності Троянди! Це не просто краса — це квітучий рай! Описати — неможливо: троянди різних кольорів і відтінків, кожен кущ — індивідуальний і по-своєму неповторний, один кращий за інший. А разом — це незвичайний розарій із різними сортами й видами. Кольори переливаються: від темно-червоних, фіолетових — до персикових, жовтих, лимонних, білих, рожевих, бузкових… Здається, тут — вінок із різнокольорових квітів, у який вбране подвір’я пані Ольги.

Господиня розпо-відає про кожен кущ: називає сорт і ділиться історією про улюбленців подвір’я — ніби читає з книги. Дивуємося: як усе це можна запам’ятати?

Тут красуються різні сорти й види троянд: чайно-гібридні, флорибунда, англійські, плетисті, паркові, ґрунтопокривні… Є прості назви, які легко запам’ятати, наприклад: «Сахара», а от «Ютерсен Розенкьонігін» — не кожен і вимовить, а таких багато!

Дбайлива господиня піклується про кожен кущ: поливає, підживлює, обрізає, ховає від морозів на зиму. Розповідає про них із захопленням, любов’ю і теплотою. А квіти, коли чують голос господині, ніби квітнуть ще дужче — і їхній аромат п’янить і не відпускає.

У дворі панує лад, гармонія і спокій.

Про троянди, їхнє вирощування й догляд пані Ольга знає все. Праця тяжка, потребує багато часу, сили й постійної уваги. Але чи можна зупинитися, коли така квітуча, ароматна віддача?

Тут усе створено з душею, захопленням і любов’ю до прекрасного.

Поверталися до редакції зачаровані красою простого сільського обійстя, гостинністю творчої господині. А троянди — як символ ніжності, витонченості, спокою та гармонії — палахкотіли в розкішному букеті, який нам зібрала пані Ольга. Вона вірить: краса рятує серце, а квіти можуть вилікувати душу.

 Марина Ігнатенко

Матеріал взято з газети “Ніжинський Вісник”

 

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь