Сьогодні на засіданні бюджетної комісії Ніжинської міської ради депутати розглянули рішення «Про виконання місцевих/регіональних цільових програм головним розпорядником коштів — виконавчим комітетом Ніжинської міської ради за 2025 рік». Йшлося про виконання 26 програм, серед яких — програма розвитку міжнародної інвестиційної діяльності, в межах якої реалізується публічний проєкт із розвитку ветеранських просторів. Було озвучено, що соціальна програма підтримки ветеранського простору виконана на 100%.
Водночас під час обговорення депутат Андрій Гомоляко порушив гостре питання реального супроводу ветеранів війни, зокрема медичного та соціального. За його словами, днями до міськвиконкому звернувся захисник, який втратив ногу. У місті він перебував без родичів і потребував не лише милиць, а комплексної допомоги та підтримки фахівців. Натомість йому викликали швидку, доставили до лікарні, обробили місце ампутації та видали милиці — без подальшого супроводу, оформлення документів і госпіталізації.
Уже за пів години цей чоловік опинився в супермаркеті АТБ, де в стані емоційного зриву почав перекидати вітрини. Відео інциденту швидко поширилося соцмережами, і місто побачило наслідок не лише людського болю, а й системної байдужості. Захиснику не оформили документи для встановлення інвалідності ІІ групи, не забезпечили лікування та належний соціальний супровід, який міг би запобігти цій ситуації.
У відповідь Ірина Грозенко зазначила, що в подібних випадках існує чіткий алгоритм дій. Було наголошено, що в Ніжині працюють троє фахівців із супроводу ветеранів — у міській лікарні, Центрі соціальних служб і Територіальному центрі, а в управлінні соцзахисту у відділі ветеранської політики розроблена дорожня карта, яку надають кожному ветерану.
Однак реальний випадок показав розрив між задекларованими програмами та їх практичним виконанням. Формальні звіти про «100% виконання» не гарантують, що ветеран у критичний момент отримає комплексну медичну, соціальну й людську підтримку. Саме такі ситуації ставлять під сумнів готовність громади до повернення захисників з фронту та змушують замислитися, чи справді ветеранська політика працює для людей, а не лише для звітності.
