Світлана Алєксєєнко, директор Ніжинського ліцею Ніжинської міської ради при НДУ ім. М. Гоголя, про якісну освіту в Ніжині:
“Сьогодні, під час освітньої реформи, спрямованої на створення Нової української школи, питання якісної освіти стоїть особливо гостро в усій Україні. Наш Ніжин – не виключення.
Проблеми, що виникають в освітянській сфері, походять від невідповідності вимог законодавства і реальних місцевих умов. Спробуємо розібратись без використання цифр – їх зараз вдосталь у мережі, правдивих і сумнівних.
Якими є складові якісної освіти? Високопрофесійний учитель, вмотивований учень, зацікавлені в результатах навчання батьки, наявність сучасної матеріально-технічної бази, достатнє фінансування. Якщо за перші три відповідає заклад, то за два останніх – засновник. Які б новації не впроваджував заклад, вони не зможуть бути реалізовані на потужному сучасному рівні за умови нестачі коштів.
Держава чітко визначила умови фінансування, однією із найважливіших серед яких є наповнюваність класів. Є заклади, діяльність яких відповідає висунутим умовам майже повністю. Такі заклади фінасуються з державного бюджету і є більш захищеними перед сучасними викликами: для забезпечення потрібного рівня наповнюваності колектив працював більш наполегливо, або заклад завдяки (знову ж таки) напруженій роботі має високий рівень результативності, або просто вдало розташований тощо. Одним із таких є ліцей, діяльність якого спрямована на формування конкуретноспроможного випускника.
Ми здійснюємо профільне навчання, яке відповідає сучасним вимогам, має високий рівень результативності. Саме це забезпечує нам високий конкурс при вступі, і, відповідно, потрібний рівень наповнюваності класів.
Коли ж рівень наповнюваності занадто низький – держава не фінансує діяльність закладу. І тоді фінансування перекладається на плечі засновника. Тому саме йому і визначати, кому і скільки він буде доплачувати.
Я майже все життя живу в Ніжині і спостерігаю життя ніжинських шкіл. Колись їх кількість постійно зростала відповідно до збільшення кількості дітей. Потім, на жаль, демографічна ситуація почала стрімко погіршуватися, а кількість закладів залишалась сталою. Така невідповідність, яка мала в своїй основі добрі наміри (чи небажання брати на себе відповідальність?) і створювала штучну стабільність, врешті-решт загострила ситуацію до максимуму та стала передумовою для можливого закриття двох ніжинських шкіл.
І вже сама ця новина збурила громадськість: як оголила щирі батьківські, учительські побоювання та переживання, так і активізувала популістські виступи, які коливаються між відвертою маячнею і примітивним хамством.
Чи правильним є рішення про закриття шкіл? Чи можна уникнути такої болісної розв’язки? Скоріш за все, правильним, бо сьогодення змушує бути прозорим і чесним: є кошти – школи зберігаються, немає – закриваються.
Остаточне рішення буде за міською радою. Але, як уже неодноразово зазначалось, закриття шкіл не вирішує глибинних проблем ніжинської освіти. Що потрібно зробити, аби почати, нарешті, їх вирішувати? Теоретично, по-перше, створити план дій, по-друге, його здійснити. Проте, планів на моїй пам’яті було безліч. Майже жоден не реалізований.
Не хочу шукати відповіді на питання «хто винний». Хочу висловити думку з приводу «що робити».
Створити черговий (а без нього ніяк!) план оптимізації мережі.
Усвідомити, що такий план неможливий без непопулярних дій (у тому числі, можливо, і ліквідації шкіл).
Прийняти рішення про особисту готовність до дій та відповідальність за результати оптимізації.
Ретельно проаналізувати потреби жителів Ніжина у закладах освіти.
Співставити їх із фінансовими можливостями держави.
Розрахувати допомогу, яку надаватиме місто.
Сформувати оновлену мережу (початкові школи, гімназії, ліцеї).
Наповнити оновлену мережу новим змістом…
Р.S. І обов’язково домовлятися”.
Світлана Алєксєєнко, директор Ніжинського ліцею Ніжинської міської ради при НДУ ім. М. Гоголя
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
