Понад 22 тисячі вибухонебезпечних предметів) виявили рятувальники на Чернігівщині. Із найбільших знахідок — нерозірвана ФАБ-500 на зруйнованому авіаударом стадіоні імені Гагаріна. А от місця, де рашисти залишають «сюрпризи», щоразу вражають цинізмом: від дитячих іграшок до вуличних туалетів.
Скільки піде часу на очищення території, ніхто не береться прогнозувати. Фахівці кажуть, що виявляють багато нових типів і калібрів боєприпасів. Дуже велика кількість касетних елементів, які теж небезпечні.
«Я особисто і моя група з 2014 року залучалися до робіт в зоні АТО/ООС. Постійно їздили на ротації. У 2014-му були в Сєвєродонецьку, Лисичанську щойно після їхнього звільнення. Нам є з чим порівнювати. Скажу точно, що зараз в рази більше боєприпасів, розбитих населених пунктів, «сюрпризів», нові калібри», — розповідає Михайло Ільєв, начальник групи піротехнічних робіт та підводного розмінування в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області.
Найперше піротехніки обстежують приватні будинки, куди повертаються люди. Далі на черзі поля, адже треба завершити посівну, та узбіччя доріг.
«Складно працювати у населених пунктах, де розбиті будівлі та є завали. Тому що під час детонації одні боєприпаси спрацювали, інші — ні. Або ж у населених пунктах, де стояла ворожа військова техніка. Коли наші їх «накривали», була сильна детонація і все порозліталося», — акцентує піротехнік.
Він зазначає, що на будь-якому об’єкті розмінування є своя специфіка: поле — велика територія, до 150 га треба обійти і уважно оглянути; на під’їзних шляхах замасковані протитанкові та протипіхотні міни; у лісі — багато розтяжок.
На підмогу вибухотехнікам Чернігівщини прибули колеги з Вінницької, Хмельницької, Полтавської, Кіровоградської і Волинської областей. А це 25 фахівців та 10 одиниць техніки. Долучилися до роботи по області й 19 штатних саперів безпосередньо з міста Чернігова.
Також в області пройшли навчання близько сотні добровольців. Вони отримали навички ідентифікаторів. Ці фахівці можуть розпізнати боєприпаси та визначити ступінь їх небезпечності.
Усі боєприпаси діляться на певні категорії (артилерійські снаряди, мінометні міни, протитанкові, протипіхотні, ручні гранати, касетні елементи та інше). Нерозірвані артилерійські снаряди несуть трохи меншу загрозу, їх можна вивозити для подальшого знищення. Якщо це ручні гранати, мінометні міни або касетні елементи з установок «Ураган» — знищують на місці.
«Буває так, що треба знищувати відразу. Навіть якщо це біля чи в будинку. Фахівці знають, як мінімізувати наслідки. Ми ж — рятувальники, а не терористи (ред.: посміхається)».
Незамінними помічниками чернігівських рятувальників є чотирилапі співробітники ДСНС. Історія про сміливого песика Патрона облетіла вже увесь світ. До слова, саме Михайло Ільєв є його власником. Цуцик мав бути зіркою виставок, та одного разу потрапив до господаря на роботу і там проявився його піротехнічний хист. За добу Патрон допоміг виявити 262 вибуховонебезпечні предмети. Вага песика — менше 5 кг, а це безпечно при потраплянні на протипіхотну міну.
Окрім того, чотирилапий рятувальник любить спілкуватися. Така терапія в нагоді дітям, які пережили жахіття війни.
Михайло Ільєв та Патрон нещодавно отримали державні нагороди.
Фото ОП
Вони продовжують розчищати рідну землю, а також не шкодують часу на спілкування з усіма охочими, аби ще раз нагадати правила поведінки з вибухонебезпечними знахідками:
– не наближатися до предмета;
– не пересувати його і не брати до рук;
– не кидати і не бити по ньому;
– не розпалювати поряд багаття, не кидати до нього предмет;
– не приносити предмет додому, у двір
Повідомити до ДСНС та поліції!
Порада для мешканців населених пунктів, де були орки: визначте, чи перебували вороги безпосередньо у вашому дворі. Якщо так — відразу викликайте рятувальників. До їх приїзду нічого не чіпайте: не смикайте дверну ручку; не перевертайте відра, коробки та інше.
Бережімо себе та Україну!
Це актуально не лише для Чернігівщини, а й для інших регіонів України, які піддавалися інтенсивним обстрілам або перебували під тимчасовою окупацією. Тому Державна служба з надзвичайних ситуацій створила інтерактивну мапу територій, які потенційно можуть бути забрудненими вибухонебезпечними предметами. ДСНС рекомендує використовувати інформацію з цієї карти при відвідуванні місць, де велися бойові дії. З цієї сторінки можна також повідомити про небезпечні знахідки. Станом на 23 травня надійшло уже близько 6 тисяч таких повідомлень.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
