Ще маленькою дівчинкою Світлана Ременюк мріяла стати лікарем. Коли мама чи бабуся скаржилися на біль, вона прикладала до хворих місць листочки подорожника, про цілющі властивості якого чула від них самих. «Лікувала» також подружок і ляльки.
З роками бажання допомагати людям лише міцніло. Адже Світлана добре знала, якою ціною давалася праця її батькам: батько Іван Васильович працював механізатором, а згодом бригадиром тракторної бригади, мама Августина Миколаївна – дояркою на фермі. Важка робота позначилася на їхньому здоров’ї.
Після закінчення Коломійцівської десятирічки Світлана вступила до Ніжинського медичного училища. Здобувши фах медичної сестри, прийшла працювати до медичних закладів Носівки.
Понад 45 років Світлана Іванівна працює в кабінеті фізіотерапії. За цей час опанувала різні лікувальні процедури: ультразвук, УВЧ, парафінотерапію, електрофорез, ампліпульс, магнітотерапію, а також лікувальний масаж.
Ці методи допомагають пацієнтам відновлюватися після переломів, травм та операцій, долати захворювання хребта й кінцівок. Світлану Іванівну особливо непокоїть, що такі недуги, як остеохондроз, артроз, артрит і сколіоз, дедалі частіше вражають молодь і дітей. Малорухливий спосіб життя, тривале сидіння за комп’ютерами й гаджетами, неправильна постава та важкі шкільні рюкзаки негативно впливають на здоров’я школярів.
Разом із лікарями вона докладає чимало зусиль, щоб допомогти пацієнтам подолати ці проблеми.
– Світлана Іванівна вже багато років є моїм надійним фаховим помічником. Адже, крім медикаментозного лікування, важливу роль відіграє фізіотерапія. Ми завжди знаходимо спільну мову в професійних питаннях, а вона постійно вдосконалює свої знання, цікавиться новими методиками лікування, – розповідає сімейний педіатр Лідія Близнюк.
Високо оцінює її професійність і лікар-травматолог-ортопед Максим Миколайович Улько, який направляє до фізіотерапевтичного кабінету своїх пацієнтів, зокрема поранених і контужених військових.
Такої ж думки лікарі-хірурги, неврологи, педіатри, ортопеди та сімейні лікарі. Вони знають: Світлана Іванівна відповідально виконає кожну процедуру, подбає про комфорт пацієнтів і завжди прагнутиме допомогти.
– Я багато років працювала лікарем фізіотерапевтичного кабінету й на власні очі бачила, як зростала професійна майстерність Світлани. Тому й зараз направляю до неї своїх пацієнтів, упевнена в її відповідальності та фаховості, – ділиться лікар-терапевт Ніна Іванівна Сухарєва.
Не ліками єдиними
Із вдячністю відгукуються про Світлану Іванівну й пацієнти.
– Для багатьох ветеранів, які мають невеликі пенсії, лікувальний масаж – справжня допомога. Після її процедур почуваюся значно краще: повертаються сили, легше рухатися, – розповідає ветеран Укрпошти Олександр Олексійович Кулага, який двічі на рік проходить курс масажу.
Колишня голова організації ветеранів Носівської ОТГ Олександра Олександрівна Ляшенко також наголошує, що медики не лише лікують, а й дарують пацієнтам турботу, доброту та душевне тепло. Їхня праця сповнена співчуття до тих, хто страждає, і щирого прагнення повернути людей до повноцінного життя.
Маминою стежиною
Медичну професію обрала й донька Світлани Іванівни -Діана. Вона закінчила Українську медичну стоматологічну академію, пройшла інтернатуру та працювала лікарем-педіатром і медичною сестрою в Полтавській обласній дитячій лікарні. Згодом опанувала ще одну спеціальність – дитячу дерматологію.
Сьогодні молодий фахівець застосовує свої знання й досвід, допомагаючи дітям долати недуги та разом із колегами дбаючи про здоров’я маленьких пацієнтів.
Світлана Іванівна пишається донькою Діаною та сином Дмитром, який здобув економічну освіту й закінчив податкову магістратуру Національного аграрного університету. Він продовжив батькову справу й успішно займається фермерством.
Радів би Микола Іванович успіхам дітей, якби не пішов передчасно з життя. Світлу пам’ять про нього бережуть дружина та діти, які знайшли власний шлях у житті й праці.
Микола КОХАН
