Да глибокії колодязі,
Да короткії ключі,
Як мені надоїло
Миленького ждучи…
(Із старовинної Лосинівської пісні)
Журавель над криницею – символ дитинства та безтурботності. Саме так називалася в стародавні часи криниця майже в кожному українському селі. Криниця – символ сили, здоров’я, чистоти, родючості, краси, вірності та безсмертя народного духу.
Над криницею зводили зруб, встановлювали «журавля».Тягнути воду «журавлем» зручно. А крім цього, споруда ця нагадує справжнього журавля-птаха, якого дуже люблять і шанують українці.
Однак, чому власне журавель?
Про криницю –журавля між людьми ходить така легенда.
Колись у сиву давнину мале хлоп’я заблукало у лісі. Захотілося йому пити. Хлопчик натрапив у лісі на глибоку криницю, але зовсім знесилився і не міг дістати звідти води. Аж тут у небі з’явився журавель. Птах спустився біля криниці, нахиливши свою довгу шию, дістав води з неї . Хлопчик напився і подякував журавлеві. Це дало йому сили і він знайшов стежку додому. У пам’ять про доброго птаха люди почали ставити біля криниці дерев’яних журавлів ,за допомогою яких спускали відро й набирали воду (Скарби України).
На фото: колодязь Віри Михайлівни Литовченко – один з небагатьох «журавлів», що до цього часу зберігся в Лосинівці.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
