Сьогодні зранку, 06 серпня, працівники апарату громади, відділу освіти, освітнього закладу, небайдужі жителі селища розфарбували паркан місцевого стадіону у жовто-блакитний колір.
Можна говорити про наш патріотизм багато, але слова — це ще не справи. Свою любов до неньки України треба доводити — цілеспрямовано і повсякденно. У праці і допомозі фронту. У піклуванні за наших воїнів. І ось такими акціями теж.
Йде війна. Не на життя, а на смерть. Ми, в тилу, теж її відчуваємо. Не вийде відсторонитися, зробити вигляд, що все добре, все — гаразд. Ні. Це не так. Наша свідомість вже наповнена болями, співпереживаннями, уболіваннями і чеканнями: що буде далі? Які перипетії готує нам війна? Коли наші рідні ЗСУ звільнять Україну від підступного ворога?
З цими думками живемо, працюємо, допомагаємо чим можемо ЗСУ і, безперечно, дбаємо про благоустрій свого населеного пункту. Час від часу, закачавши руками, беремося за патріотичну справу. Щоб перетворити селище у естетично красиве, охайне, а головне — патріотичне. Щоб на нашій рідній землі відчувалося, що тут живуть мешканці із твердими патріотичними переконаннями, зі щирими душами і світлими помислами. Які вірять у перемогу, прагнуть жити під мирним голубим небом, оптимістично налаштовані, непорушні у своїх намірах.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram