«Це ти мав мене хоронити, а не я тебе, синочку», — ридала над труною єдиного сина 70-річна Надія Петухова.
— «Я ж його не побачила, — гладила закриту домовину.
Згорьовану матір втішав Роман Кіник, настоятель Катерининського храму: «Іноді краще й не бачити. Пам’ятайте його таким, яким він був».
Плакав 26-річний син Дмитро, доньки: 16-річна Інна та 14-річна Поліна. Втирали сльози вдова, родичі та друзі. Сусіди, побратими з 32-ї окремої механізованої бригади клали квіти. 16 липня в Катерининці прощалися з 48-річним Віталієм Петуховим, чернігівцем, старшим стрільцем.
Цьогоріч було б 27 років, як ми одружилися. Чоловік працював у школі №4 оператором котельні. Їздив на заробітки до Польщі. Перед мобілізацією був таксистом. У серпні торік, коли таксував, зупинили і спитали: «Не хочеш повоювати?». «Якщо треба, піду», — відказав. І йому вручили повістку, — розповідає 46-річна Оксана ПЕТУХОВА, вдова. — На куп’янському напрямку тричі був поранений і щоразу після лікування повертався до побратимів.
Бачилися у червні. Трішки побув вдома, коли проходив ВЛК, бо у чоловіка на фронті проявилося чимало болячок: цукровий діабет, артрит коліна. Ходив накульгуючи. Поранення й контузії спричинили глухоту одного вуха. Додалися проблеми з серцем, бо у Віталія була зайва вага, важив 115 кілограмів.
Було багато дрібних осколкових поранень по всьому тілу, де не закривав бронежилет. Великі повитягували. А дрібні, коли рани загоюються, лізуть на поверхню і часто самі випадають. Та на ВЛК сказали, що придатний для продовження служби. Після цього востаннє ми розмовляли 30 червня. Він був під Бахмутом. Сказав: «Оксано. я вже, напевно, не вернуся». А я йому: « Не говори дурниць. Не бійся. Все буде нормально. Ми тебе любим і ждемо». А він: «Ну, все, давай, пока».
Ми опізнавали по фото і за ДНК-експертизою. У лікарському свідоцтві про смерть написал: сліпе вибухове поранення стегна.
Загинув, а в нього навіть статусу учасника бойових дій немає. Хтось не воює і з УБД сидить. А хтось гине …
— Що ж тепер буде? Адже це документ, який дає родині право на пільги.
Посвідчення УБД вже не дадуть. Випишуть якусь довідку.
І разова допомога мала йому б виплачуватися — теж нічого. Поцікавилася. Сказали, якщо загинув, виплачувати нікому…
Валентина ОСТЕРСЬКА.
Фото авторки
Джерело: Вість
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
Приєднуйтесь до нашого Ютуб-каналу та слідкуйте за останніми новинами Ніжинщини
