Людина вважалася зниклою безвісти. Протягом трьох років про неї не було жодної звістки. І раптом — повернення в Україну під час обміну полоненими. Де ж росія утримує захоплених українських громадян — як військових, так і цивільних? Чому вони не мали змоги передати жодної інформації своїм рідним? І чому після повернення додому вони виснажені, виснажені й скалічені, немов жертви концтаборів часів Другої світової війни?
РФ створила систему незаконних секретних в’язниць для українських військовополонених і цивільних, які існують вже щонайменше три роки. Про це свідчать матеріали пропагандистського сюжету телеканалу «Звезда» від травня 2022 року. Там показали табір для військовополонених, облаштований на місці колишнього зерносховища, обгородженого колючим дротом і обладнаного датчиками руху.
У таких місцях людей тримають з мішками на голові, замотаними ізострічкою, часто без зв’язку із зовнішнім світом. Відомо, що частину полонених перевозять до офіційних СІЗО, як-от в Оленівці чи Таганрозі, де зафіксовано антисанітарію, голод і погрози зґвалтуванням. Однак переважна більшість перебуває саме в секретних закладах, до яких немає доступу ані родичам, ані міжнародним організаціям.
За оцінками правозахисників, таких полонених може бути тисячі. Станом на 1 травня 2025 року в РФ утримують близько 8 тисяч українських військових і ще до 16 тисяч цивільних, переважно затриманих на окупованих територіях без суду та слідства. Загалом йдеться про 20–30 тисяч людей, що перебувають у російських легальних та нелегальних місцях несвободи.
Експерти припускають: після війни така система може поширитися і на громадян самої росії.
Джерело: www.radiosvoboda.org
