Це так боляче читати. Про 6000 тіл українців, які повернула росія. Це якийсь ад, часів Сталіна і Гітлера. Я вдячний нашим патологоанатомам, які роблять цю роботу і дають рідним і близьким остаточну інформацію про те, хто загинув
На запиленій залізничній платформі в Одеській області українські працівники розвантажують білі мішки з тілами з рефрижераторних вагонів. У повітрі стоїть різкий трупний сморід. Про це пише NYTimes.
Усередині мішків — понівечені тіла, заліплені багнюкою і гниллю. Це частина 6 000 тіл, які росія повернула Україні в межах масового обміну. Тіла прибувають сотнями.
27-річна патологоанатом Руслана Клименко нахиляється над напіврозкладеним тілом. Рідини з останків просочуються крізь рукавички та комбінезон, залишаючи темні плями. На волоссі вона зав’язала дві рожеві стрічки — єдина яскрава деталь серед десятків білих мішків і смороду смерті.
Шість бригад працюють у зміну під камуфляжною сіткою. Слідчі відкривають мішки, перевіряють залишки на вибухівку, фіксують особисті речі. Кожному тілу присвоюють 17-значний код. Над платформою рояться мухи, сморід розкладу дере в горлі.
Техніки занурюють почорнілі пальці у майже киплячу воду, а потім у крижану, щоб відновити відбитки. Фотографують документи, обривки одягу, прикраси чи жетони.
“Деякі родини недовіряють ДНК тестам. Коли вони бачать особисті речі, сумнівів більше немає,” — каже слідчий Андрій Шелеп.
Останні ешелони привезли 2 600 тіл. Україна має отримати ще тисячі. У деяких мішках — перемішані частини кількох людей після вибухів. За оцінкою МВС, ідентифікація триватиме понад рік.
Родини живуть в очікуванні. У Києві Тетяна Дмитренко понад півтора року чекала на новини про свого чоловіка Олександра, який загинув 15 листопада 2023 року під Бахмутом. 23 червня поліція повідомила їй, що за ДНК їхньої доньки Марини підтвердили його тіло.
“У мене залишилося тільки його останнє повідомлення: ‘Я тебе люблю’. Після двадцяти місяців невідомості я нарешті знаю, що він удома,” — каже вона.
Джерело: Тимофій Милованов