Сьогодні, 11 вересня, свій поважний ювілей — 105 років — святкує жителька Носівки, партизанка – ветеран, інвалід війни I групи, підпільниця, вчителька історії, ветеран праці, краєзнавець, громадська діячка, справжня берегиня пам’яті — Марія Кирилівна Шовкун.
Життєвий шлях Марії Кирилівни — непростий і сповнений великих випробувань. За понад століття вона стала свідком і учасником подій, що змінили хід історії. Та попри всі труднощі, пронесла через роки життєву гідність, мудрість і щиру любов до людей.
Як вчитель історії, вона завжди намагалася осмислити події не лише серцем, а й через призму знань і глибокого аналізу. Її думки — виважені, щирі, небайдужі.
Спілкування з цією жінкою — мов подорож у минуле, де час зупинився на десятиліття. Її душа — світла, сповнена внутрішньої краси, а серце — відкрите до навколишнього світу.
Війну Марія Кирилівна зустріла у рідному селі Олександрівка. Після навчального року вона повернулася з Веркіївки, де працювала вчителькою після закінчення Прилуцького педагогічного технікуму.
Та замість тиші й літніх днів — прийшла війна. Брата Колю, голову сільради, німці заарештували і закатували в гестапо в Чернігові. Мама, Параска Василівна, не витримала горя й померла. Другий брат загинув на фронті. Марія залишилася з батьком.
З’явилися чутки, що окупанти склали список комсомольців і активістів для розстрілу. Її попередили — треба тікати. Діждавшись вечора, вона полем утекла з села, а батько відмовився йти — сказав, що старий, його не чіпатимуть. Але сталося інакше — 1 січня 1943 року його розстріляли, а хату спалили. Тоді загинуло багато односельчан.
Марія дісталася до дядька у Степові Хутори, де познайомилась із партизанами і стала їх зв’язковою.
Після війни працювала вчителькою у Кобижчі, де й зустріла свого майбутнього чоловіка. Згодом молода сім’я переїхала до Носівки, де й оселилася назавжди.
Марія Кирилівна багато втратила і багато пережила, але не озлобилася, не замкнулася у собі. Її серце болить від спогадів, та вона продовжує жити з вірою в краще.
У 1990-х роках вона близько десяти років керувала гуртком художньої вишивки в Носівському будинку дитячої та юнацької творчості. Була талановитою рукодільницею, навчала дітей різним технікам вишивки, зокрема й мережці. Роботи її вихованців неодноразово експонувалися на обласних виставках.
Вона — одна з перших учасниць хору ветеранів при Носівському Будинку культури, незмінна староста клубу “Берегиня”.
Авторка спогадів про видатних земляків — винахідника Володимира Берковця, науковця Миколу Білошапку, актора Василя Висовня, педагога Андрія Скрипця, авіатора Володимира Сацюка. Ці матеріали були опубліковані у книзі «Славні імена Носівщини».
За багаторічну громадську діяльність нагороджена медаллю «Почесний ветеран Чернігівської обласної організації ветеранів України».
Впродовж 50 років і 9 місяців вона працювала вчителем — виховала не одне покоління вдячних учнів, які й досі згадують її з любов’ю, теплом і повагою.
Вона щиро вірить у Перемогу України у сучасній війні. Мріє побачити мир і щасливе майбутнє для нашої держави.
Вітаємо Марію Кирилівну Шовкун із 105-річним ювілеєм!
Бажаємо Вам міцного здоров’я, душевного спокою, тепла й любові від рідних та близьких.
Ваша сила, гідність, розум і світла душа — приклад для всіх поколінь.
Нехай Ваша мудрість і далі надихає, а серце б’ється в гармонії з життям.
Дякуємо за Вашу працю, стійкість і людяність.
Олександра Ляшенко,
Голова Організації ветеранів Носівської ТГ
