Вранці як завжди поспіх, кава на ходу постійна нестача часу, швиденько телефоную в таксі, одне не відповідає, інше очікуйте. Дуже поспішаю на першу електричку. Дружина заспокоює – я вже викликала таксі «Лідер». Чмокнув її у щічку і вилітаю з під їзду…
Біля автомобіля таксі стоїть посміхаючись – жінка! Я спочатку оторопів, але час підпирав.
– Доброго ранку! Сідайте, будь ласка бо не встигнемо, – відкривши двері авто , ввічливо запросила до салону.
– Доброго ранку, – пробурмотів я, і з острахом всівся на переднє сидіння.
Жінка за кермом? Таксистка? Ну дружина підсобила…
В салоні чистота, свіжий весняний аромат, звучить тиха музика, машина плавно рушає з місця.
Жінка за кермом спокійна, впевнена у собі, привітна – з щирою посмішкою та мелодійним голосом відразу налаштувала на довіру. І я заспокоївся. А чому і ні? Водить краще за мене: уважна, обережна, виважена. Їде впевнено і безпечно, без різких рухів. Така манера водіння викликає довіру-, а це найголовніше для пасажира.
Під час поїздки зав’язалася легка розмова. Ірина, так звали таксистку, працює у таксі недавно, але за кермом уже понад 20 років, до того ж вона отримала цю професію у спадок від батька, який працював багато років таксистом, а маленька Іра була завжди позаду його на задньому сидінні уважно вивчаючи змалечку правила та навики кермування. А от що сама буде працювати в службі таксі навіть не думала ніколи.
– Після школи я вивчилась на провідника і пропрацювала 17 років на залізниці, але змушена була звільнитися, – розповіла Ірина.
– За роки роботи навчилась знаходила спільну мову з різними пасажирами і тому робота в таксі для мене – це просто інший вид транспорту з тими ж пасажирами. Правила ніхто не відміняв
– Робота подобається, люблю дорогу, спілкуватись з новими людьми з комфортом доставляти їх у місце призначення.
– Найцінніше для мене – це вдячні люди та гарний настрій пасажирів після поїздки.
І знаєте, їй це вдається. Бо коли я вийшов з авто, поспіх кудись зник, а на душі стало спокійніше. Ця несподівана поїздка – залишила після себе приємне відчуття. Вперше в житті я збагнув, що комфортним повинно бути не тільки авто, а й людина за кермом. І насправді немає значення, хто це чоловік чи жінка. Важливо, яка це людина – уважна, відповідальна і щира у своїй професії. Щиро дякую за приємну і швидку поїздку.
Дмитро Паливода
