Історія терапевтичного відділення Носівської міської лікарні імені Ф. Я. Примака – це насамперед історія людей, які десятиліттями повертали здоров’я жителям Носівщини. Кожне покоління лікарів передавало наступному не лише професійні знання, а й головний принцип медицини – служіння людині.
На початку 1960-х років, після ліквідації Носівського району, лікарня отримала додаткові приміщення, де розмістили кілька стаціонарних відділень. Це дозволило покращити умови лікування, адже до того через нестачу місць пацієнтів нерідко розміщували навіть у коридорах.
Після відновлення району 1 січня 1965 року було збудовано новий двоповерховий стаціонарний корпус. У ньому відкрили терапевтичне, дитяче, хірургічне та відділення інтенсивної терапії. Саме тоді заклад став одним із провідних медичних осередків району.
Першими творцями його авторитету були лікарі-фронтовики. Завідувачка терапевтичного відділення Есфір Ісаївна Мень запам’яталася пацієнтам високою порядністю. Коли один із хворих непомітно залишив у медичній картці п’ять карбованців як «подяку», лікарка повернула гроші власникові.
Пліч-о-пліч із нею працювали терапевт Груня Михайлівна Синіцина, невролог, учасник бойових дій Михайло Маркович Бабич, хірурги Володимир Ілліч Пивовар і Єфросинія Василівна Скляр, ендокринолог Любов Василівна Кліща, дерматовенеролог Ілля Прокопович Ісаченко, головний лікар і гінеколог Микола Маркович Міщенко, отоларинголог Галина Сергіївна Міщенко. Вони лікували пацієнтів у стаціонарі, виїжджали у дільничні лікарні, приймали хворих у поліклініці та виховали не одне покоління молодих медиків.
Наприкінці 1960-х років колектив поповнили молоді спеціалісти – терапевти Михайло Загатний, Валерій Набок та Станіслав Іванович Бринський. Згодом Станіслав Бринський очолив терапевтичне відділення й став головним терапевтом району. Його знали як надзвичайно відповідального лікаря, який завжди прагнув знайти найкраще лікування для кожного пацієнта. На жаль, життя медика трагічно обірвалося, але справу батька продовжили його діти.
Син Володимир Бринський також обрав медицину, а донька Оксана Станіславівна Клименко стала лікарем-ендокринологом. Вона багато років успішно лікує пацієнтів із цукровим діабетом та захворюваннями щитоподібної залози, консультує хворих і допомагає їм уникати ускладнень. Пацієнти відзначають її уважність, професіоналізм та індивідуальний підхід до кожного.
Поруч із нею працює одна з найдосвідченіших лікарок терапевтичного профілю – Ніна Іванівна Сухарєва. Її багаторічний досвід, уважність і вміння підібрати ефективне лікування заслужили глибоку повагу багатьох поколінь жителів Носівщини.
Вагомий внесок у розвиток відділення зробив Владислав Григорович Загорєлік, який багато років очолював терапевтичне відділення та був заступником головного лікаря з медичної частини. Разом із дружиною – терапевтом Лідією Костянтинівною Загорєлік – після закінчення медичного інституту він приїхав працювати до Носівської центральної районної лікарні.
Владислав Загорєлік був не лише висококвалі-фікованим лікарем, а й талановитим організатором. За його ініціативи за підтримки благодійників було проведено капітальний ремонт палат, покращено умови перебування пацієнтів, створено сучасне лікувальне середовище. Його професійним кредо були точна діагностика, мінімальне медикаментозне навантаження та профілактика хронічних захворювань.
Після оптимізації медичної мережі неврологічне відділення було закрито, а його пацієнтів перевели до терапевтичного. Очолювала його досвідчена невролог Лідія Сергіївна Радченко, а відділення інтенсивної терапії – її чоловік Валентин Григорович Радченко. Лідія Радченко й нині залишається одним із найдосвідченіших неврологів району. Завдяки її професіоналізму до Носівки приїжджають пацієнти не лише з громади, а й із сусідніх районів. Важливою допомогою у встановленні точного діагнозу став сучасний електронейроміограф, який дозволяє якісно досліджувати стан нервової системи.
Сімейний лікар Лідія Костянтинівна Загорєлік також користується заслуженим авторитетом серед пацієнтів, які відзначають її професіоналізм та вміння успішно лікувати найрізноманітніші захворювання.
Особливо складним випробуванням для колективу стала пандемія COVID-19. Терапевтичне відділення було перепрофільоване на ковідний госпіталь. У боротьбі за життя пацієнтів самовіддано працювали Ніна Іванівна Сухарєва, Богдана Богданівна Малицька та Оксана Станіславівна Клименко.
До лікування тяжких хворих долучалися також ортопед-травматолог, комбустіолог і анестезіолог Максим Миколайович Улько, отоларинголог, медичний директор лікарні Олеся Леонідівна Драга, а також колектив медичних сестер на чолі зі старшою сестрою Юлією Петровською. Вагомий внесок у догляд за пацієнтами зробили медичні сестри Майя Рак, Юлія Фофанова, Людмила Редько, Вікторія Гуленко, Лариса Пасіка, Олена Голота, молодший медичний персонал Лариса Шаулко, Галина Середа, Світлана Боженко та Тетяна Набігуз.
Окремою сторінкою історії лікарні є розвиток неврологічної служби. Свого часу тут працювали відомі лікарі Михайло Маркович Бабич, Микола Пригоровський, Анатолій Григорович Біньковський, які згодом успішно продовжили професійну діяльність у Чернігові. Високий авторитет мав також головний лікар Чернігівської міської лікарні №2 Олександр Петрович Фаль, а кардіологічне відділення очолював уродженець Носівщини Сергій Стратілат.
Нині в Носівській міській лікарні успішно працює лікар-невролог Алла Андріївна Несін, яка проводить амбулаторне та стаціонарне лікування пацієнтів із захворюваннями нервової системи.
Сьогодні терапевтичне відділення має 55 ліжок, із яких 20 – неврологічного профілю. Тут створено комфортні умови для пацієнтів, оновлено матеріально-технічну базу, покращено забезпечення медичним обладнанням. Значний внесок у розвиток закладу робить генеральний директор КНП «Носівська міська лікарня ім. Ф. Я. Примака» Катерина Василівна Ландар.
Історія терапевтичного відділення – це історія професійної відданості, людяності та милосердя. Від лікарів-фронтовиків до молодих спеціалістів кожне покоління медиків залишило свій вагомий слід у розвитку медицини Носівщини. Саме завдяки таким лікарям тисячі людей отримали шанс на одужання, а добре ім’я Носівської лікарні відоме далеко за межами громади.
Микола Кохан
