Почуєте над головою гучне дзижчання, побачите велику жовто-буру комаху – і рука сама тягнеться її прогнати. Шершні мають не найкращу репутацію. Та чи справді вони такі страшні, як здається?
Насправді шершень – передусім хижак і своєрідний санітар природи. Він полює на мух, ос та інших комах, зокрема шкідників саду й городу. Заодно ласує нектаром, фруктовими соками та допомагає запилювати рослини.
У природі шершні полюбляють ліси, але дедалі частіше селяться поруч із людиною. Гніздо можуть облаштувати на горищі, під дахом, у старому сараї, дерев’яних конструкціях, дуплах або інших тихих і затишних місцях. Якщо неподалік достигають фрукти, для них це ще й чудове джерело їжі.
Небезпека від шершня починається тоді, коли хтось наближається до його гнізда. Різкі рухи, спроби збити гніздо чи сильне турбування можуть спровокувати атаку всієї колонії.
Укус шершня болючий, а для людей із алергією може бути небезпечним. Тож із цими комахами краще не жартувати.
Пасічники давно помітили одну цікаву особливість шершнів – вони дуже полюбляють запах бродіння. Тому для відлову комах іноді використовують просту пастку з пластикової пляшки. Пляшку розрізають навпіл, у нижню частину наливають приманку, а верхню вставляють шийкою вниз. На запах шершень залітає всередину, а вибратися назад уже не може.
Як приманку використовують бражку – рідину, що перебродила, а також пиво або вино. Саме через любов до таких «ароматів» пасічники жартома називають шершнів «п’яницями».
Втім, якщо десь поруч оселилася ціла колонія і ви бачите велике гніздо, пастка проблему не вирішить. Самостійно турбувати таке гніздо небезпечно. У такому випадку краще звернутися до фахівців, які зможуть безпечно його прибрати.
Підготувала Олена КРЕСАН
