
Природа не перестає дивувати! Цієї осені в різних куточках України почали помічати незвичайних пернатих мандрівниць – горіхівок крапчастих (Nucifraga caryocatactes). Повідомлення про зустрічі з цими птахами надходять із різних областей.
Починаючи з кінця вересня 2026 року, горіхівок спостерігали на Волині, Київщині та в інших регіонах країни. Особливу увагу привернула їхня поява у столичних парках. Зокрема, 31 жовтня в Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка в Києві нарахували щонайменше шість таких птахів.
Цікаво, що незвичайний рух горіхівок спостерігається не лише в Україні. Цьогоріч їх значно частіше, ніж зазвичай, помічають у Польщі, Нідерландах, Угорщині та навіть Великій Британії.


Хто ж така горіхівка і чим вона особлива?
Горіхівка крапчаста – представниця родини воронових, птах завдовжки приблизно 30-35 сантиметрів. Її легко впізнати за темно-бурим оперенням, укритим численними білими плямками, великим міцним дзьобом і довгим хвостом із білою облямівкою. На тлі осіннього лісу таке забарвлення виглядає особливо виразно.
Зазвичай горіхівки ведуть осілий спосіб життя та мешкають у хвойних лісах Європи й Азії. В Україні вони також гніздяться, передусім у Карпатах, а подекуди й на Поліссі.
Основу їхнього раціону становлять насіння хвойних дерев, особливо кедрової сосни, а також різноманітні горіхи. Не відмовляються вони й від комах та інших доступних кормів.

Чому ж цього року горіхівок стало так багато?
Орнітологи називають таке явище інвазією, або нерегулярною масовою міграцією. Воно виникає тоді, коли в місцях звичного проживання птахам бракує їжі. Наприклад, після неврожаю насіння хвойних дерев горіхівки змушені вирушати на далекі відстані в пошуках корму.
Такі мандрівки можуть охоплювати сотні, а іноді й тисячі кілометрів. Подібні хвилі появи горіхівок в Україні вже фіксували у 2008 та 2018 роках. Імовірно, нинішня активність також пов’язана з кормовими умовами, хоча остаточні причини ще потребують вивчення.
Горіхівка – цікавий лісовий мешканець і справжній помічник природи.
Вона робить запаси їжі на зиму, переносячи насіння у спеціальній під’язиковій кишені. За один раз може транспортувати десятки насінин. Потім ховає їх у різних місцях, запам’ятовуючи розташування своїх комірчин.
Частину запасів птах знаходить навіть через багато місяців, а деякі так і залишаються в землі. Саме із забутих насінин проростають нові дерева. Таким чином горіхівки беруть участь у природному відновленні хвойних лісів і поширенні кедрової сосни європейської.
Їхня просторова пам’ять настільки добре розвинена, що вони здатні знаходити значну частину прихованих запасів навіть під снігом.
Якщо восени або взимку ви побачили незвичайного птаха з темно-бурим оперенням і білими цяточками, не поспішайте вважати його звичайною сойкою чи іншою вороновою пташкою. Можливо, перед вами саме горіхівка крапчаста!
Найчастіше її можна зустріти в парках, скверах, лісосмугах і хвойних насадженнях, де є достатньо корму. Птахи можуть триматися поодинці або невеликими групами.
Тож придивляйтеся до пернатих мешканців нашого краю. Цьогорічна поява горіхівок – чудова нагода познайомитися ближче з одним із найцікавіших представників української природи.
А якщо вам пощастило зустріти цього незвичайного гостя на Чернігівщині – сфотографуйте його та поділіться спостереженням. Можливо, саме ваше фото допоможе дізнатися більше про осінні мандрівки цих дивовижних птахів!


