
16 листопада 1959 року народився Степан Гіга. Хлопець із закарпатського села, який став одним із найвпізнаваніших голосів української естради.
Він народився у селі Білки на Закарпатті в родині робітників. І його шлях до великої сцени зовсім не був легким. У дитинстві батьки не мали можливості відправити його до музичної школи в районний центр. Але бажання займатися музикою нікуди не зникло.

Були робота слюсарем, водієм вантажівки, армія, навчання в Ужгородському музичному училищі, а згодом – Київська консерваторія. Після її закінчення Степан Гіга міг залишитися працювати в столиці, але вирішив повернутися на рідне Закарпаття.
У 1989 році він створив джаз-роковий гурт «Бескид», а згодом заснував власну студію звукозапису GIGARecords.
Його перший сольний альбом «Друзі мої» вийшов у 1995 році. Справжній великий успіх прийшов із піснями «Вулиця Наталі», «Троянди для тебе», «Золото Карпат».


А потім були «Цей сон» і «Яворина» — композиції, які давно перестали бути просто піснями одного виконавця. Їх співали на весіллях, сімейних святах, концертах, у компаніях друзів. І що цікаво, з роками творчість Гіги відкрила для себе зовсім молода аудиторія. Його пісні отримали друге життя в соціальних мережах, а концерти збирали повні зали.

У 1998 році Степан Гіга став заслуженим артистом України, а в 2002-му — народним артистом України.
12 грудня 2025 року його життя oбipвaлocя у Львові. Йому було 66 років. Поховали співака на Личаківському цвинтарі.
Сьогодні, згадуючи день його народження, хочеться увімкнути одну з його пісень. Не для того, щоб просто послухати знайому мелодію, а щоб знову відчути ту особливу атмосферу, яку створював його голос.
Степан Гіга мав власну музичну манеру, не намагався бути схожим на когось іншого і залишив після себе пісні, які продовжують жити незалежно від моди та музичних тенденцій.
Згадаймо Степана Петровича.
Джерело: На хвилі краси


