
19 листопада Ніжин провів в останню путь Віктора Миколайовича Полякова – людину, яка у важкий для країни час стала на її захист і до кінця залишилася вірною своєму обов’язку.
У Соборі Всіх Святих зібралися рідні, близькі, друзі, побратими та містяни, щоб попрощатися з Віктором, розділити біль непоправної втрати та віддати шану його життєвому подвигу.







Віктор Поляков народився 23 жовтня 1972 року. У 2022 році добровільно став до лав захисників України. Служив у Ніжинському 163-му батальйоні. Пройшов непростий бойовий шлях, брав участь у боях за Чернігівщину та Київщину, захищав країну на Бахмутському та Соледарському напрямках.
7 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання на Луганщині його життя обірвалося.
Для рідних Віктор назавжди залишиться люблячим батьком і турботливим сім’янином. Для побратимів – надійним товаришем, для тих, хто його знав, – доброю, стриманою та мудрою людиною, яка вміла вислухати й підтримати.




















Сьогодні у Ніжині було багато тихих сліз, болю та слів вдячності. Кожен прийшов зі своїм спогадом, своєю молитвою і вдячністю людині, яка стала на захист рідної землі.
Неможливо знайти слова, які могли б полегшити біль родини. Неможливо повернути найдорожчу людину. Але важливо пам’ятати, якою ціною виборюється наша свобода, імена тих, хто віддав за неї своє життя.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Віктора Полякова. Сил вам пережити цю важку втрату.
Світла пам’ять Захиснику України. Низький уклін за службу та відданість Батьківщині.
Вічна пам’ять і шана Герою.
Марина АФОН


