
Чернігівщина зберігає свої кулінарні скарби – рецепти, які пережили десятиліття, передавалися від матері до доньки, від бабусі до онуків і стали частиною історії окремих сіл та громад. Тепер у цьому культурному надбанні області стало ще на два елементи більше.
19 листопада на засіданні Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини, що діє при Департаменті культури і туризму Чернігівської ОДА, ухвалили рішення включити до Обласного переліку два елементи традиційної кухні – «Булани» із села Смичин Городнянської громади та традицію випікання житнього хліба з Батуринської громади.

«Булани» – автентична картопляна страва, історія якої сягає кінця XIX – початку XX століття. Її готують із вареної картоплі, яєць і крохмалю. З отриманого тіста формують невеликі кульки, відварюють їх, а потім заправляють засмажкою із сала та цибулі. Завершальний етап приготування – доведення страви до готовності в печі.



За цим простим рецептом стоїть ціла історія родинної спадкоємності. Знання про приготування буланів передавалися від покоління до покоління – від матері до доньки, від свекрухи до невістки.
Цікаво, що ця кулінарна традиція збереглася саме у Смичині. У сусідніх селах подібна страва не стала частиною місцевого гастрономічного спадку. Тож булани – це не просто давній рецепт, а своєрідна кулінарна візитівка села.
Ще один елемент, який поповнив обласний перелік, – традиція випікання хліба з житнього борошна в Батуринській громаді.


За усними свідченнями місцевих жителів, ця традиція побутує ще з XIX століття. Хліб випікали в домашніх печах, а його приготування було невіддільною частиною родинного життя. Його готували до свят, весіль, хрестин і поминальних обрядів.
Особливість місцевої рецептури – закваска, яку готують із відвару шишок хмелю, меду та житнього борошна. Саме такі давні кулінарні секрети, які зберігалися в родинах і передавалися від старших до молодших, роблять традицію особливою.

Включення буланів і традиції випікання житнього хліба до обласного переліку – це визнання цінності кулінарної спадщини громад Чернігівщини.
За результатами засідання Експертної ради перелік нематеріальної культурної спадщини області тепер налічує 36 елементів.
За кожним із них – люди, які пам’ятають давні звичаї, бережуть родинні рецепти та передають їх наступним поколінням. Адже іноді історія краю зберігається не в музейних експонатах, а в домашній печі, старому зошиті з рецептами та стравах, які готують так, як колись готували бабусі.
Джерело: Департамент культури Чернігівської ОДА


