
Підготовка до освітньої реформи оголила критичні наслідки старих корупційних схем у Борзнянській громаді. Під час нинішньої реконструкції Борзнянської ЗОШ І–ІІІ ступенів імені Христини Алчевської – закладу, який уже з 1 вересня 2027 року має стати єдиним базовим ліцеєм для всієї громади та колишнього Борзнянського району – будівельники виявили жахливий стан конструкцій. Попередній ремонт, проведений менш ніж 14 років тому, виявився фікцією, на якій банально розікрали бюджетні кошти.

Попереднє масштабне оновлення школи відбувалося у 2012 році. Тоді замовником робіт виступала районна державна адміністрація, а підряд віддали фірмі ТОВ «Будкомунсервіс». Власником компанії на той момент був депутат районної ради Анатолій Хавило. Як показали роки експлуатації та нинішній демонтаж, замість якісної реконструкції підрядник вдався до тотальної економії на матеріалах і роботах, привласнивши виділені державою кошти.
Про масштаби халтури свідчить стан віконних конструкцій, які довелося терміново міняти.
«Левова частина вікон у школі не відповідала нормам, їх ставили у 2012 році. Ці вікна неякісні, двокамерні і не відкриваються. Відповідно, у класах і коридорах було ускладнене провітрювання, – розповідає начальниця відділу освіти Олена Мідянка. – Щоправда, замінили не всі вікна, тільки 150, бо ті, які відповідали нормам, залишили. Повністю замінили вікна у спортзалі, по коридорах, у їдальні…».
Окреме питання — якість монтажу та встановлення дверей, через які заклад роками втрачав тепло.

«У спортзалі між стінами та вікнами були такі діри, що рука пролазила. Це про якість монтажу. Двері в їдальню та спортзал тоненькі і холодні, їх також міняли», – додає начальниця освітнього відділу.
Найбільш небезпечною спадщиною ремонту від фірми Анатолія Хавила виявилася покрівля. Замість надійного перекриття школа отримала конструкцію, яка становила пряму загрозу для учнів і працівників. Протягом останніх років під час кожного сильного вітру дах буквально зривало, а освітянам доводилося збирати уламки шиферу по всьому шкільному подвір’ю.
Коли ж будівельники розібрали покрівлю під час нинішнього ремонту, причина постійних аварій стала очевидною: дах тримався «на чесному слові». Конструкцію змонтували з дешевих необрізних дощок (обзелів), а підрядник примудрився зекономити навіть на елементарному кріпленні — цвяхів у покрівлі катастрофічно бракувало. Переробляти довелося заново.
Ситуація з Борзнянською школою імені Христини Алчевської — показовий приклад того, як місцеві чиновники та депутати, маючи доступ до бюджетних підрядів, перетворювали соціально важливі об’єкти на джерело власного збагачення.
Замість того, щоб спрямувати кошти на розвиток майбутнього опорного ліцею, громада змушена повторно витрачати ресурси на ліквідацію наслідків відвертого браку та розкрадань 2012 року, адже ремонт, який мав служити десятиліттями, ледве дотягнув до 14-річної позначки. Ну а казнокрад Хавило сидить на почесній пенсії, яку заробив на ласій посаді в обласній раді, хоча давно мав би сидіти в тюрязі.
Джерело: Політика і Компромат


