«Хочеться вийти з родиною до води, посидіти на природі, провести час із дітьми. Але йти, по суті, вже немає куди», – кажуть небайдужі мешканці.
Остер – це історія Ніжина, його природна артерія, символ міста та частина його душі. Колись старожили розповідали, що водами річки ходили кораблі, а сама вона відігравала важливу роль у розвитку міста та його економіки. Сьогодні ж Остер дедалі більше нагадує заболочену канаву, яка повільно задихається від бруду, мулу та людської байдужості.
Цієї весни ніжинці вкотре стали свідками тривожної картини – після сходження криги в районі міського шлюзу масово спливла снула риба. Зимова задуха стала черговим сигналом того, що екосистема річки перебуває на межі катастрофи.
Русло замулене настільки, що в окремих місцях глибина не сягає навіть одного метра. Вода застоюється, течія практично зникає, а влітку поверхня Остра вкривається товстим шаром водоростей. Через це річка починає смердіти просто в центрі міста.
Проблему бачать усі. У воді плаває побутове сміття, береги захаращені, а сам Остер дедалі більше втрачає здатність до самовідновлення. Люди обурені, адже річка давно перестала бути комфортним місцем для відпочинку.
Водночас роками відповідальність за стан річки ніби «розмивається» між різними структурами. Нагадаємо, що Остер не перебуває на балансі Ніжина. За річку відповідає Деснянське басейнове управління водних ресурсів. Однак очищенням річки в межах міста займаються також органи місцевого самоврядування спільно з профільними службами та Ніжинським міжрайонним управлінням водного господарства. Проєкти з розчищення русла фінансуються з бюджету та грантових коштів.
Тож виникає цілком логічне питання: якщо роботи проводяться і кошти виділяються – чому стан річки лише погіршується?
Чому русло продовжує замулюватися? Чому щороку фіксується загибель риби, а річка заростає настільки, що місцями перетворюється на болото?
Звісно, частина провини лежить і на самих людях. Низький рівень екологічної культури, сміття після відпочинку, скидання відходів у воду, відсутність відповідального ставлення до природи – усе це роками нищить Остер. Окрема проблема – відсутність повноцінної зливної каналізації, через що дощові води разом із брудом та хімією потрапляють просто в річку. Не менш небезпечними залишаються і неочищені стічні води.
Головне питання до керманичів міста та відповідальних служб: де системне рішення?
Необхідні серйозні роботи з очищення русла, контроль за стоками, постійний екологічний моніторинг та жорстка відповідальність за забруднення водойми.
Якщо сьогодні влада, водні служби, екологи та самі мешканці не почнуть діяти спільно, Ніжин ризикує остаточно втратити одну зі своїх головних природних та історичних перлин.
Марина Афон
