Найдорожчий сучасний український художник Іван Марчук, чиї роботи продаються на світових аукціонах за сотні тисяч доларів, нині судиться за права на свої картини. Митець заявляє, що його ошукали колишні друзі: за його словами, права на творчий доробок, який має значну мистецьку й комерційну цінність, намагалися отримати фактично за символічну суму – близько 10 тисяч гривень.
На тлі цього конфлікту публічну позицію висловив наш земляк-ніжинець, заслужений юрист України, доктор юридичних наук ВАЛЕРІЙ КАРПУНЦОВ. У дописі на своїй сторінці у Facebook він заявив про нібито системний інформаційний та юридичний тиск на художника та закликав звернути увагу на ситуацію навколо його творчої спадщини.
«ПОЛЮВАННЯ НА ІВАНА МАРЧУКА ТРИВАЄ!
Після інформаційних атак – кримінальне провадження !
Після моєї попередньої публікації багато хто запитував, чи не перебільшую я, коли говорю про системність інформаційної кампанії навколо Івана Марчука.
На жаль, подальші події лише підтвердили, що це була не випадковість.
Хронологія говорить сама за себе.
Спочатку одна за одною з’являються публікації у впливових медіа, які під різними приводами ставлять під сумнів масштаб постаті художника.
Потім анонсується показ документального фільму режисерки Лани Деларош, яка сама відкрито позиціонує свій фільм не як вшанування Майстра, а як спробу поставити “незручні питання” щодо самого феномену Марчука.
Одночасно тривають судові процеси щодо його творчої спадщини.
А тепер у інформаційний простір вкидають повідомлення про кримінальне провадження, ініційоване одним із процесуальних опонентів художника- Михайлом Синицею.
Одним із тих, на кого Іван Марчук вказує як співучасника організованої групи шахраїв, що на чолі із Апостолом вчиняють дії спрямовані на заволодіння ліцензійними правами на увесь творчий доробок Майстра!
Якщо дивитися на кожну подію окремо, можна сказати: звичайний збіг.
Якщо ж дивитися на них у сукупності, виникає зовсім інше питання.
Чому всі інформаційні удари завдаються саме тоді, коли Іван Марчук намагається захистити свої права на власну творчу спадщину?
Мене особливо вразив останній епізод.
Один із учасників судового спору домігся через суд внесення відомостей до ЄРДР за статтею 384 Кримінального кодексу України щодо нібито неправдивих показань.
І майже миттєво це було використано як інформаційний привід.
У соціальних мережах з’являються заяви, що Марчук “брехав”, що “створював образ жертви”, що тепер нібито все стало зрозумілим.
Але будь-який юрист знає елементарну річ.
Внесення відомостей до ЄРДР — це не вирок.
Це навіть не повідомлення про підозру. Це початок перевірки. Проте в інформаційному просторі це вже подається як доведений факт вини. Саме так і створюється необхідне інформаційне тло.
Найбільший цинізм полягає в іншому.
90-річний художник заявляє, що його ошукали.
Саме він звернувся до правоохоронних органів із заявою про шахрайство щодо його творчої спадщини, яке вчиняється групою осіб і нині. Про що і свідчить їхні активні дії .
Саме він звернувся до суду, оспорюючи правочини, які, на його переконання, були укладені всупереч його волі.
Тобто людина каже: «Мене ошукали. Захистіть мої права.»
І що отримує у відповідь? Спочатку хвилю публікацій, у яких ставлять під сумнів його масштаб як художника.
Потім фільм, який анонсується як спроба переглянути сам “феномен Марчука”.
Потім кампанію про нібито “цензуру”.
А тепер – ще й інформаційний супровід кримінального провадження, яке подається мало не як доказ його неправоти.
Погодьтеся, це виглядає щонайменше дивно.
Окремо знову не можу оминути питання режисерки Лани Деларош (Руслани Берндл).
У відкритих джерелах міститься інформація про її участь у 2020 році в російському фестивалі «Кинопроба», який реалізовувався за підтримки Фонду президентських грантів Російської Федерації.
Сам по собі цей факт не означає автоматично протиправної діяльності чи роботи в чиїхось інтересах.
Але він точно дає суспільству право ставити питання.
Чому саме ця режисерка сьогодні формує один із головних публічних наративів про Івана Марчука?
Чому її фільм з’являється саме тоді, коли триває судовий конфлікт щодо творчої спадщини художника?
Чому його активно просувають люди, які самі є учасниками цього конфлікту?
Ці питання є абсолютно природними.
Я неодноразово писав, що російська інформаційна війна давно ведеться не лише проти державних інституцій.
Її об’єктом є також українська культура.
Бо знищити національну пам’ять можна не лише ракетами.
Можна роками знецінювати символи. Підривати довіру до людей, яких поважає суспільство. Перетворювати генія на учасника нескінченних скандалів.
Відволікати увагу від його творчості. Відволікти Маестро від творчості, а відтак – відволікти від тієї колосальної культурної дипломатії України, яку він здійснює своїм геніальним мистецтвом!
Саме тому мене турбує доля Івана Марчука і його творчого доробку!
Саме тому я , будучи українським правником, доктором юридичних наук, заслуженим юристом України – долучився звичайним правовим волонтером у цій незвичайній справі!
Мені важливо бути впевненим, що українська держава здатна захистити не лише територію, а й власну культурну спадщину.
Тому, що це частина нашої суверенної України !
Бо якщо художник світового рівня у дев’яносто років змушений одночасно захищати свої авторські права, свою репутацію і своє добре ім’я, то це вже проблема не одного судового спору.
Це проблема державної ваги.
І саме тому мовчати сьогодні не можна.
І саме тому я закликаю усіх свідомих патріотів України у владі, мистецтві, засобах масової інформації, правовій та правоохоронній сферах, громадських активностях – долучитися до захисту Івана Марчука від цієї несправедливості!
Робіть кожен на своєму місці те, що додасть свого імпульсу у загальний переможний поступ!»
У своїй публікації Карпунцов наголосив, що, на його думку, йдеться не про окремі події, а про сукупність дій, які формують негативний інформаційний фон навколо митця. Він також підкреслив, що внесення відомостей до ЄРДР не є встановленням вини, а лише початком перевірки.
Окремо автор звернув увагу на ситуацію навколо документального фільму режисерки Лани Деларош, поставивши питання щодо контексту його появи та просування у період судових спорів.
На завершення Карпунцов закликав представників влади, медіа, мистецької та правничої спільноти долучитися до захисту творчої спадщини Івана Марчука, наголосивши, що йдеться про питання державного рівня.
Підготувала Марина Афон
