Нарешті дочекалися! Після майже двох років очікування на вулиці Чернігівській у Ніжині, де після ремонту водопроводу залишилася розрита дорога, почали латати ями. Але радість від довгоочікуваного ремонту швидко змінилася обуренням. Адже результат викликає чимало запитань.
Замість рівного дорожнього покриття – асфальтові латки, які помітно височіють над старим асфальтом. Горб на горбі – і це називається ремонтом? Якість робіт викликає сумніви, а кошти витрачаються із бюджету громади.
Скільки прослужать такі латки після осінніх дощів, зимових морозів і весняних перепадів температур? Чи не доведеться знову повертатися до цієї дороги, витрачати гроші та переробляти те, що щойно відремонтували?
Звісно, сам факт початку робіт – це добре. Люди чекали на них майже два роки. Але ремонт заради галочки – не той результат, на який розраховують мешканці.
Чому не залучити підрядників, які здатні виконати роботи якісно? І головне – хто контролює результат та чи перевірятимуть якість ремонту перед його остаточним прийманням і оплатою?
Невже саме так має виглядати якісно відновлена дорога, на яку громада витрачає мільйони бюджетних коштів?
Редакція “Свідомий погляд”
