Час невблаганний, з кожним роком усе меншає живих свідків Великого Голоду. Але спогади про те лихоліття зберігають їхні діти та онуки, передаючи їх з покоління до покоління як пам’ять роду.
А ще – родинні фотографії. Особливо ті, які були зроблені до 1932-го. Ті, на яких ще усі живі, здорові і впевнені в тому, що, тримаючись купи, родиною, вдасться подолати будь-яке лихо. Ці фото теж є мовчазними свідками жахливого злочину більшовицької влади.
Український інститут національної пам’яті започатковує Всеукраїнську акцію «Пам’ять роду», метою якої є пошук і збір спогадів нащадків тих, хто пережив Голодомор, та родинних світлин періоду до Великого Голоду.
Поділіться Вашими історіями, віднайдіть старі фотографії рідних людей, що пережили Великий голод.
Згадаймо всіх і кожного поіменно.
______________________________________________
Зібрані свідчення будуть опубліковані на розробленій Інститутом веб-сторінці «85-ті роковини Голодомору» та поширюватимуться на офіційних сторінках у соціальних мережах.
Ці оповідання і фотокартки увійдуть до окремого збірника, видання якого ініціює Інститут. Також на основі цих матеріалів Інститут має на меті зробити виставку спільно з Національний музей “Меморіал жертв Голодомору”. І саме до цього Музею будуть передані на зберігання усі отримані спогади та світлини.
Родинні фото часів до Голодомору та власні історії просимо надсилати на електронну (uinp@memory.gov.ua) та поштову (01021, м. Київ, вул. Липська, 16) адреси Українського інституту національної пам’яті з позначкою «Пам’ять роду».
▪Детальніше про акцію – https://bit.ly/2IsFkMY
▪Читайте розповідь першу – історія родини Костя Ткаченка. Розповідає нащадок Віктор Ткач – https://bit.ly/2ItSv04
Ми пам’ятаємо! Ми сильні!
