Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.
В середині січня 1918 р. петроградський Раднарком розгорнув повномасштабний військовий наступ проти Української Народної Республіки. Зайнявши Полтаву, на захід просувалися радянські загони під командуванням М. Муравйова, а з Гомеля наступав на Бахмач “революційний” відділ Р. Берзіна.
Чинили опір агресору нечисленні війська Центральної Ради: окремі частини колишньої російської армії, що були українізовані, сформовані із добровольців підрозділи, серед яких курінь Січових стрільців, загони вільного козацтва, та сформований Симоном Петлюрою Гайдамацький Кіш Слобідської України. Саме добровольці і стали опорою Центральної Ради.
28 січня обидві радянські колони з’єдналися на вузловій залізничній станції Бахмач. Українські частини змушені були відступили до ст. Крути. На підкріплення українських частин було направлено Першу Українську юнацьку школу ім. Б. Хмельницького(400–450 курсантів та 20 старшин), перша сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільцівта ще десь до 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина. Переважна більшість студентів не мала достатньої військової підготовки, студенти були погано озброєні.
Загалом, за різними підрахунками, у Крутах 29 січня 1918 року перебувало від 420 до 520 українських воякiв і юнакiв та студентiв, якi мали на озброєнні до 16 кулеметів та одну гармату на залiзничнiй платформi.
Впродовж усього дня вони вели бій за станцію з більшовицькими військами загальною чисельністю (за твердженням більшості джерел) понад 3000 осіб, в їх числі 400 балтійських матросів. Усі добре озброєні і з артилерією.
Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які знаходилися у резерві, під час відступу потрапили у полон. І наступного дня ці 27 героїв були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.
За сучасними підрахунками втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстрiляних студентiв i гімназистів. Втрати бiльшовицьких вiйськ пiд Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 воякiв.
Затримавши ворога на чотири дні, київські юнаки дали змогу укласти Брест-Литовський мир, що de-facto означав міжнародне визнання української незалежності.
Бій під Крутами є однією із багатьох битв українського народу за незалежність. Втім, саме ця подія займає визначне місце в історії. Стриманий на декілька днів наступ більшовиків, дав основу нашій державності. Самовідданість, сміливість та незламність нашого народу ми демонструємо і зараз! Небесна Сотня на Революції Гідності, бійці на війні, волонтери в тилу. Саме за цей волелюбний дух і незламність нас шанують у світі. Вічна пам’ять учасникам бою під Крутами! Повага до всіх сучасників, до тих, хто в наші часи має силу волі відстоювати інтереси держави і майбутнього!
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram.
