Які пам’ятні дати супроводжуватимуть Ніжин у червні

Нагадаємо! Вийшов черговий випуск «Календаря знаменних і пам’ятних дат міста Ніжина на 2020 рік », який випускає Ніжинська центральна міська бібліотека ім. М.В. Гоголя. Календар-щорічник є своєрідною енциклопедією життя міста, в якій подано не тільки перелік подій та ювілеїв, а й розширену інформацію про найважливіші з них, в т. ч. мало досліджені.

Повідомляє Ніжин Сіty

100 років тому створено (1920) Ніжинський науково-педагогічний інститут на базі НІФІ кн. Безбородька. Існував до вересня 1921 р

4 – 70 років тому народився Олександр Євгенович Гадзінський (1950), педагог, поет, перекладач.

Випускник НДПІ ім. М.В. Гоголя (1982). Старший викладач кафедри української літератури НДУ імені Миколи Гоголя (1989–2011). Керівник літературної студії університету (1996–2016). Друкувався в антологіях «На пагорбах століть», «У храмі духу», «Литаври», у журналі «Літературний Чернігів» тощо.

Твори: Зустріч випускників: Вірші, переклади. – Ніжин: ФОП Лук’яненко В.В.,ТПК «Орхідея», 2019. – 148 с.

8 – 105 років тому народився Олександр Тихонович Корпан (1915–2002), Герой Cоціалістичної Праці (1971). Випускник семирічної школи при станції Ніжин (нині Ніжинська ЗОШ №9) (1929) та ЗОШ №1. Закінчив Ніжинський технікум механізації. Головний технолог Ніжинського консервного комбінату (1947–1975).

Випускник Одеського технологічного інституту харчової промисловості (1941).

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1966), Леніна (1971), медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (1945).

13 (1 червня за ст. ст.) – 170 років тому народився Іван Михайлович Бєлорусов (рос. Белоруссов) (1850–1920), учений-філолог, педагог, громадський діяч. Викладач гімназії при НІФІ кн. Безбородька (1878–1884).

Директор Орловської чоловічої гімназії (з 1884 р.). Дійсний член Орловської вченої архівної комісії і Орловського Церковно-історико-археологічного товариства. Активний діяч право-монархічної організації «Орловський союз законності і порядку» (ОСЗП).

Його фундаментальна праця «Учебник по русской грамматике» (Орел, 1904) удостоєна премії Петра Великого (до 1916 р. перевидавалася 26 разів). Помер у Алушті від голоду в роки Громадянської війни. Його доля відображена в епопеї І.С. Шмельова «Сонце мертвих» (1924).

Вибрані праці: Чтение и разбор литературных образцов в средних учебных заведениях. – Варшава, 1880; Учебно-педагогические заметки. – Орел, 1895; Учебник теории словесности. – М., 1918; Учебник теории поэзии. – М., 1918.

14 – 65 років тому народився Валерій Михайлович Якуба (1955), лікар, громадський діяч.Генеральний директор КНП «Ніжинський міський пологовий будинок». Депутат Ніжинської міської ради. Депутат Чернігівської обласної ради (1998). Член Госпітальної ради Ніжинського округу. фото Валерія Кичка

Випускник медичного факультету Ужгородського державного університету. Кандидат медичних наук. Акушер-гінеколог вищої кваліфікації. Заслужений лікар України (2007).

16 – 85 років тому народився Анатолій Степанович Зеленько (1935), мовознавець. Уродженець Ніжина. Закінчив Ніжинську середню школу №4 (1953). Випускник НДПІ ім. М.В. Гоголя (1957). Викладач кафедри української мови НДПІ ім. М.В. Гоголя (1963–1964). Завідувач кафедри російської мови та перекладу НДУ ім. Миколи Гоголя (з 2014 р.).

Доктор філологічних наук (1992). Професор (1994). Відмінник освіти України (1999). Заслужений працівник освіти України (2004). Викладач Івано-Франківського педагогічного інституту (1967–1972), Луганського педагогічного інституту (нині Луганський національний університет) (1972–2014). Почесний професор ЛНПУ ім. Т. Шевченка. Провідний теоретик структурної семасіології в україністиці. Засновник громадсько-політичного об’єднання «Державність», «Злагода». Член редакційної колегії вісника й журналу «Бахмутський шлях». Активний член «Просвіти». Один з організаторів українсько-канадського центру «Відродження». Співавтор «Короткого словника підприємця» (1998), уклав «Українську енциклопедію юного філолога (мовознавця)» (2000).

Вибрані праці: До питання про становлення структурної семасіології. – Дн., 1992; Типологія структурно-семантичної організації побутово-виробничої лексики. – Лг., 1998 (співавт.); Лексика в системі мови (проблеми семасіології в світлі теорії відображення). – Лг., 1998 (співавт.); До питання про становлення лінгвістичного детермінізму (від структурної до когнітивної семантики). – Лг., 1999; Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних вчень. Аспекти, методи, прийоми та процедури вивчення мови. – Лг., 2002; Про становлення семасіології у філософсько-психологічному осмисленні: Стан і перспективи. – Лг., 2005; Загальне мовознавство : Навч. пос. – К., 2010.

18 – 65 років тому народився Олександр Петрович Іванько (1955), український композитор, педагог, диригент, виконавець. Випускник Ніжинського культосвітнього училища (1973).

Заслужений працівник культури України (2005). Викладач, вчитель, директор (1998) Бахмацької школи мистецтв (1981–1998). Начальник відділу культури Бахмацької районної адміністрації. Твори: фортепіанна, хорова, вокальна музика, п’єси для цимбалів та різноманітних ансамблів.

18 – 95 років тому народився Дмитро Панасович Калібаба (1925–2005), журналіст, історик, краєзнавець, громадський діяч. Випускник НДПІ ім. М.В. Гоголя (1952). Учасник Другої світової війни. Член НСЖУ (1991). Засновник Менської районної художньої галереї (1993). Колекціонер українських старожитностей.

Брав участь в укладанні книг: «Відомі діячі культури, науки, політики Придесення» (Чернігів, 1995), «Відомі діячі культури, науки, політики Чернігівщини» (Чернігів, 1998) та ін. Співавтор нарисів про м. Мена у книзі «Історія міст і сіл Української РСР» (К., 1972; 1983). «Бібліографічного покажчика літератури про Менський район Чернігівської області» (Чернігів, 1972). Автор низки публікацій з історії Чернігівщини, літературознавчих розвідок. Нагороджений багатьма державними нагородами.

25 – 115 років тому народився Давид Маркович Баринов (1905–1990), військовик. Герой Радянського Союзу (1943, за форсування р. Дніпра). 26-та гвардійська моторизована бригада під командуванням генерала-майора

Д. Баринова визволила Ніжин. В наказі №12 Верховного Головнокомандувача від 15 вересня 1943 року було відзначено «За опанування великим залізничним вузлом і містом Ніжин – найважливішим опорним пунктом оборони німців на шляхах до Києва…». У кінці 40-х на початку 50-х рр. проживав у Ніжині.

Брав участь у плануванні й проведенні операцій з визволення Правобережної України та Польщі у роки Другої світової війни. Генерал-лейтенант у запасі (1963).

Нагороджений двома орденами Леніна (1943, 1953), трьома Червоного Прапора (1943, 1943, 1947), Богдана Хмельницького 2 ступ. (1945), Вітчизняної війни 1 ступ. (1985), Червоної Зірки (1944), медалями, іноземними орденами і медалями.

26 (14 червня за ст. ст.) – 210 років тому народився Василь Васильович Тарновський (старший) (1810–1866), етнограф, історик права, громадський діяч, меценат. Випускник Ніжинської Гімназії вищих наук кн. Безбородька (1826).

Походив з козацько-старшинського роду Тарновських. Батько В.В. Тарновського (молодшого) (1837–1899). Друг М. Гоголя, Т. Шевченка, М. Костомарова, П. Куліша. Був близький до Кирило-Мефодіївського товариства. Випускник Московського університету (1832). Депутат від уряду в Чернігівському Губернському Комітеті «для устройства и улучшения быта помещичьих крестьян» (1858–1859). Член Чернігівської губернської земської управи (1865). Брав активну участь у підготовці селянської реформи (член-експерт редакційних комісій у Петербурзі) (1860). За особливі заслуги в підготовці реформи нагороджений Золотою медаллю на Олександрівській стрічці (1861), орденами Св. Анни 2 ступ. (1861), Св. Володимира 3 ступ. (1864). Допоміг видати «Записки о Южной Руси» і «Чорну Раду» Пантелеймона Куліша. Похований у своєму маєтку села Качанівки.

Вибрані праці: Юридический быт Малороссии // Юридические записки. – 1842. – Т. 3. – С. 121; О делимости семейств в Малороссии // Труды комиссии высочайше учрежденной при университете св. Владимира в Киеве. – 1853. – Т. 2. – С. 1–15.