Банки відмовлятимуть в обслуговуванні нервовим клієнтам

Регулятор опублікував індикатори для розуміння ризиків легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом

Національний банк України, який недавно відзвітував про досягнення за останні п’ять років, дозволив банкам не проводити фінансові операції для нервових клієнтів. Про це йдеться у постанові НБУ №65.

Передає СЬОГОДНІ

Цей документ прийнятий разом з іншими новаціями з питань фінансового моніторингу. Банки тепер зобов’язані у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід для оцінки та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

При цьому Нацбанк опублікував нове положення про здійснення банками фінансового моніторингу, яким, зокрема, встановлено такі індикатори підозрілості фінансових операцій:

клієнт не може зрозуміло пояснити, в чому полягає його ділова діяльність (характер діяльності);
не надає інформацію, потрібну для належної перевірки, або надає неповну чи сумнівну інформацію, яку важко перевірити;
неможливо зв’язатися з клієнтом за наданою ним адресою або номером телефону і електронною поштою (особливо в короткі терміни після надання такої контактної інформації);
клієнт має велику кількість рахунків або платіжних карток, потреба в яких не є зрозумілою чи не відповідає його бізнес-потребам;
клієнт нервує без видимих причин або проявляє нетипову поведінку;
клієнт демонструє незвичайну зацікавленість вимогами законодавства у сфері фінмоніторингу і внутрішньої системи фінансового моніторингу банку;
клієнт скасовує проведення запланованої фінансової операції після того, як банк запитав у нього відповідні підтверджуючі документи або роз’яснення;
клієнт наполягає на терміновості проведення фінансової операції, демонструючи нервову поведінку, без наявності очевидних на те підстав;
клієнт пропонує гроші, подарунки або інший вид подяки працівникові банку за проведення фінансової операції незвичайним або підозрілим способом;
рахунками декількох клієнтів, між якими немає логічно з’ясовних взаємозв’язків, управляє один і той же представник;
подаючи заявку на отримання платіжної картки поштою, клієнт зазначає адресу, яка невідома банку;
клієнт постійно наполягає на обслуговуванні у одного працівника банку тощо.