Гадаю, що в кожному стародавньому, оповитому легендами, місті є неповторні туристичні об’єкти, закриті для загального огляду. Таким в Ніжині є подвір’я Троїцького храму, зведеного у І пол. XVIII ст. на території Грецького кварталу. У радянську епоху у храмі було розміщено архівосховище, що знаходиться там і нині. На вхідних хвіртках, як з боку Всіхсвятської церкви, так і з вулиці Гребінки, в цілях безпеки архіву, було розвішано замки, що на десятиліття стали перепоною для допитливих туристів. Побачити красу архітектури Троїцького храму можливо лише через грати огорожі та воріт. Весною і влітку огорожа паркану щільно заростає густим диким плющем. Всепоглинаючий плющ приховує від допитливих очей не лише сліди часу на паркані, а й саму хвіртку з боку вул. Гребінки. Мальовничий зелений килим поглинув не лише огорожу, а й плитку, якою вимощена територія навколо храму. Шви між цеглинами щільно поросли травою, а подекуди встигли вже вирости молоді берізки та шовковиця.
Цікаво, але як і все в Ніжині, огорожа Троїцького храму містить свою таємницю. Поміж металевих ґрат сховано дату побудови огорожі та прізвище тодішнього старости храму, які ми називати не будемо та залишимо невгамовним туристам нагоду завітати до Ніжина і знайти розгадки цих таємниць самостійно.
Роман Желєзко – науковий співробітник
відділу «Поштова станція»
НКМ ім. І. Спаського
фото Марини Волинець
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram.