На позачерговому засіданні Верховної Ради у вівторок, 25 серпня, народні депутати проголосували за підвищення мінімальної заробітної плати в Україні до 5000 гривень з 1 вересня. За президентський законопроект №3963 у другому читанні і в цілому свої голоси віддали 295 народних депутатів.
Крім того, згідно з планами уряду, в 2021 році “мінімалка” знову виросте і досягне рівня 6500 гривень. Журналіст “Апострофа” Віктор Авдєєнко з’ясовував, як це позначиться на загальному добробуті українців.
Вже з 1 вересня в Україні збільшиться розмір мінімальної зарплати. Відповідний законопроект був внесений до Верховної Ради президентом Володимиром Зеленським, і був визначений, як невідкладний. Документ передбачає внесення змін до державного бюджету.
Відповідно до законопроекту, мінімальна зарплата буде підвищена до 5000 гривень.
Більше того, раніше Кабінет міністрів анонсував подальше збільшення “мінімалки”: у 2021 році вона повинна вирости двічі – до 6000 гривень з 1 січня, і до 6500 гривень з 1 липня.
Потрібно відзначити, що останнім часом в Україні мінімальна зарплата підвищується на початку кожного року. Так, з 1 січня 2020 року вона має становити 4723 гривні. Ця цифра відображена у держбюджеті на поточний рік.
З чим пов’язане рішення влади підняти розмір “мінімалки” вдруге за рік, можна тільки гадати (офіційною причиною, очевидно, є прагнення підвищити життєвий рівень громадян), проте наближення кампанії з виборів до місцевих органів влади, які відбудуться в кінці жовтня, практично не викликає сумнівів на цей рахунок.
На один похід в магазин більше
Вибори – виборами, але, що дане підвищення означатиме для простих українців? Грубо кажучи, чи станемо ми багатшими?
Однозначної відповіді на це питання немає. Зрозуміло, що ті, хто сьогодні має мінімальну зарплату, у вересні будуть отримувати більше грошей (а з січня 2021 року – ще більше).
Але на цьому підвищенні, що називається, не розгуляєшся – адже мова йде про менш, ніж 300 гривень (для точності – 277 гривень).
“У масштабах однієї людини відчутної різниці не буде. Умовно кажучи, один похід в магазин. Але у масштабах бюджетної сфери – це вже серйозно. Тобто, для людей особливого позитиву немає, або, скоріше, він буде незначним, а для бюджету негативу багато”, – сказав в коментарі “Апостроф” експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян.
Єгор Киян: “Умовно кажучи, один похід в магазин”
Прямої залежності між мінімальною зарплатою та більш високими окладами немає, але очевидно, що, перш за все, в бюджетних організаціях повинна буде відбутися якесь коригування, щоб, умовно кажучи, лаборант і інженер не отримували однаково. А це – додаткове навантаження на бюджет. Або – заохочення “зрівнялівки” або, що ще гірше, – неминуча оптимізація витрат з такими ж неминучими звільненнями.
Але питання зарплат – це питання не тільки бюджету, але і приватного бізнесу.
За статистикою, приблизно половина працюючих українців отримують “мінімалку” або трохи більше. На жаль, принаймні, частково, це пов’язано з тим, що приватні компанії оформляють працівників на мінімальну зарплату, з якої сплачуються прибутковий податок (18%) і єдиний соціальний внесок (22%), а все інше видають в “конвертах”.
Таким чином, збільшення розміру мінімальної зарплати змусить роботодавців збільшувати легальну частину виплат працівників.
“Навантаження на бізнес буде рости, їм (роботодавцям) потрібно буде платити вищі “білі” зарплати”, – зазначив у розмові з виданням аналітик інвестиційної компанії “Альпарі” Максим Пархоменко.
Втім, далеко не для всіх приватних підприємств це навантаження буде критичним, вважає Єгор Киян. З іншого боку, за його словами, багато компаній, особливо після початку викликаного пандемією коронавірусу кризи, в буквальному сенсі намагаються виживати, а тому, навіть такі зміни будуть для них відчутними.
Більше грошей з бюджету, більше грошей до бюджету
Таким чином, найближче підвищення “мінімалки” особливо не позначиться ні на простих громадянах, ні на бізнесі. Для влади ж передвиборний ефект від цього кроку, якщо і буде, то не дуже значний.
Інша справа – підвищення, заплановане на наступний рік. Нагадаємо, з 1 січня “мінімалка” повинна збільшитися відразу на 1000 гривень, з 1 липня – ще на 500 гривень (загальне підвищення на 1,5 тисячі гривень).
І такий стрибок матиме набагато більш вагомі негативні наслідки, зокрема, для бюджету, в умовах відсутності зростання економіки (або, в кращому випадку, млявого, анемічного зростання – “Апостроф”), зазначив Єгор Киян.
Але є і зворотна сторона медалі.
Як було сказано вище, більш високі зарплати – це більш високі відрахування з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і єдиного соціального внеску (ЄСВ).
“Ефект від підвищення буде відчуватися, в першу чергу, у виконанні бюджетів, надходження доходів за якими потерпає. Дане підвищення дозволить їх хоч трохи наповнити”, – говорить Максим Пархоменко.
Експерт звернув увагу на те, що кошти ПДФО надходять саме до місцевих бюджетів: “Левова частка бюджетів ОТГ (об’єднані територіальні громади) формується за рахунок ПДФО. Це означає, що при зростанні “мінімалки” обсяг надходжень від цієї групи буде рости. Підвищення мінімального окладу дозволяє державі отримувати більше доходів від зарплат, що і підсилює місцеві бюджети”.
Таким чином, влада під гаслом турботи про громадян, по суті, переслідує зовсім іншу (нехай навіть важливу) мету – наповнення бюджетів різних рівнів.
Але простим українцям теж трохи перепаде. За словами Максима Пархоменка, за рахунок підвищення мінімального окладу, “чисто технічно буде рости середній розмір зарплат”. Експерт прогнозує, що з тимчасовим лагом від трьох до шести місяців можливе невелике зростання реальних зарплат в Україні.
Але, головне, щоб зростання зарплат, як і інших виплат, на які сьогодні як ніколи щедра влада, не опинилося “з’їденим” інфляцією, яку влада може і не втримати, особливо, якщо запустить друкарський верстат.
Джерело: Апостроф
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram.
