Крути… Символізм і героїзм у цій назві переважно завжди спонукає нас пригадувати одну з трагічних і водночас звитяжних сторінок в історії України 1917-1921 років. Легендарний бій під Крутами 29 січня 1918 року між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва під час наступу на Київ військ більшовицької Росії, зупинив просування М. Муравйова на чотири дні й дав змогу укласти Брестський мир між Українською Народною Республікою і державами Четверного союзу. Цей документ визнавав Україну самостійною державою з західним кордоном.
У Крутах загинув цвіт української молоді. Під московським багнетом обірвалося життя кілька сот представників найкращої інтелігенції – юнаків, ентузіастів української національної ідеї. Така втрата для культурної нації була б важкою; для нашого народу вона безмірна.
З тих часів аналогія активно використовувалась і використовується у працях про битву під Крутами. Битву під Крутами досить швидко почали називати «українськими Фермопілами». Також ця аналогія народила популярний міф про участь у битві під Крутами 300 студентів, порівняння із 300-ма спартанцями.
Сучасна російсько-українська війна також народила свої порівняння. Через призму сьогоденя, події під Крутами не можна трактувати, як поразку. Це перемога українського духу. «Це були перші українські «кіборги». І надзвичайно важливим є факт, що це були студенти, молодь, яка завжди є рушійною силою на шляху нашого народу до свободи”.
Таким чином протягом понад століття тематика Крут цікавить українського історика, літератора, політика – є об’єднавчою у формуванні української ідентичності й вагомим пазлом у цілісній концепції національної ідеї України.
Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність.
Битва під Крутами – один із важливих сюжетів сучасної української історичної пам’яті, який вже давно перестав сприйматись як рядова історична подія. Міф битви під Крутами є історичним образом, що має важливе значення для української колективної пам’яті та української ідентичності.
На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами». У 2006 році на залізничній станції Крути відкрили Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут».
Нині Крутівська ТГ планує на основі (базі) МП розбудовувати парк за відомою у нашій державі ініціативою – «Активні парки – локації здорової України». Подібний парк додасть до існуючого комплексу 5-7 га землі, також, передбачається розробка та створення навігаційної карти рекреаційного заняття у новоствореному парку для всіх вікових груп. Елементами інфраструктури мають бути пішохідні доріжки, зелені насадження, спортивні об’єкти : «шведська стінка», турніки/бруси, спортивні лавки та сходи тощо.
Крути, Батурин, Конотоп (Шаповалівка) – це лише три (розташовані практично поряд) своєрідні місця сили, української сили, сили духу й звитяги українців у боротьбі проти ворога, а скільки подібних місць ми маємо по Україні…
Децентралізація плюси і мінуси (про освіту – проблемні питання)
Процес створення Крутівської ТГ з центром в Крутах тривав понад 4 роки. Починаючи з 2015р. були проведені десятки зустрічей на рівні Чернігівської ОДА, колишнього Мінрегіону (нині – Міністерство розвитку громад та територій України) та аналітика перспектив майбутнього об’єднання на сходах і громадських обговореннях сіл. До Крутівської ТГ приєдналися села Хороше озеро, Печі, Пам’ятне та Омбиш колишнього Борзнянського та Бурківка, Перебудова та самі Крути села колишнього Ніжинського району. Громада об’єдналася з 14 сіл, 6 колишніх сільських рад, що стали центрами старостинських округів, а Крути – центром громади. Площа – 285.4 км 2, чисельність населення громади до 4т. осіб (3560ч.) та має бюджет 2021р. – понад 28млн. грн.
Позитивом для КТГ, як і для решти громад в Україні, було переведення бюджетів об’єднаних громад на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом, оскільки вони урівнюються в повноваженнях з містами обласного значення. На сьогодні об’єднані громади, зокрема, розпоряджаються: 60% податку на доходи фізичних осіб, 100% податку на майно, 100% єдиного податку, 5% акцизного податку з роздрібної торгівлі (тютюн, алкоголь, нафтопродукти), 100% податку на прибуток установ комунальної власності ОТГ, 100% платежів за надання адміністративних послуг, 25% екологічного податку, іншими зборами та платежами, міжбюджетними трансфертами та надходженнями в рамках програм та допомог.
Вагомим кроком для ТГ була й передача земель сільськогосподарського призначення з державної власності у комунальну власність територіальних громад, що відбулася відповідно до Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» та Постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин». З державної у комунальну власність Крутівської ТГ Головним управління держгеокадастру в Чернігівській області наказами від 04.12.2020 № 13-ОТГ – було передано 2951,5113 га; від 20.01.2021 № 7-ОТГ – 121,9521 г; 25.01.2021 – 30,9670 та від 25.03.2021 № 81-ОТГ – 139,6947. Всього 3244,1251 га.
Додамо також, що увага багатьох міжнародних донорських проектів прикута до об’єднаних громад. Їм запропоновано різну допомогу — від консультацій та навчання активу й посадовців до конкретних сум допомоги на різні проекти: центри надання адміністративних послуг, інфраструктурні проекти, енергозбереження тощо.
Головною метою децентралізації під час освітньої реформи була зміна підходу фінансування освіти: в результаті реформи розподіл коштів відбувається не на навчальний заклад, а в розрахунку на кожного учня. Крім цього, децентралізація цього сектора ставить перед собою амбітну – забезпечення однакового доступу до якісної середньої освіти усіх жителів України в будь-якому куточку, як в маленькому селі, так і в місті.
Соціальні питання й їхній вплив
Для виконання соціальної функції у структурі виконавчого органу територіальної громади був утворений структурний підрозділ з питань соціального захисту населення та визначені відповідні уповноважені посадові особи. Функція такого соціального офісу у територіальній громаді забезпечується безпосередньо посадовими особами структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, адміністраторами центру надання адміністративних послуг й в режимі віддалених робочих місць у старостатах. Не менш важливими функціями територіальної громади є також виконання повноважень у сфері захисту прав дитини та організації надання соціальних послуг мешканцям громади. Для забезпечення надання базових соціальних послуг особам/сім’ям у територіальній громаді створена мережа надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, залучені надавачі соціальних послуг недержавного сектору. Надавачі недержавного сектору – це підприємства, установи, організації, громадські об’єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи-підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності. Шляхами залучення надавачів соціальних послуг недержавного сектору є закупівля послуг, державне-приватне партнерство, соціальне замовлення, конкурс соціальних проектів, мікропроектів та програм.
Економічні можливості розвитку ТГ, що можуть впливати на свідомість людей
Головна мета децентралізаційної реформи в Україні – надати громадам повноваження та ресурси для оптимального управління власним розвитком.
Кожна новостворена територіальна громада характеризується наявними ресурсами, основними з яких варто назвати територіальні – земельні та фінансові ресурси. Часто вживана аналітиками – спроможність об’єднаних територіальних громад значною мірою визначається тим, наскільки результативно та ефективно вони використовуватимуть ці ресурси (ресурсний потенціал). Безперечно. сьогодення вимагає від об’єднаної територіальної громади вирішення складних завдань управління ресурсним потенціалом, серед яких – максимально повне використовування потенційних можливостей, формування здатності швидко адаптуватися до змінної ситуації на ринку.
Перший етап реформи – фінансовий (фінансова децентралізація) – пройшов швидко та успішно. Бюджети громад значно збільшилися. На базовий рівень самоврядного управління повернули бюджетоутворюючій податок – ПДФО, 60 %.
Наступний важливий крок був зроблений у 2020 році, хоча й з великим запізненням, реформа децентралізації надала права ТГ самим розпоряджатися землями, котрі перебувають як у межах населених пунктів, так і поза ними. Для громад це був вагомий управлінський й ресурсний потенціал, який у першу чергу надав можливість врегульовувати соціальні хвилювання й потреби своїх мешканців у виділенні земельних ділянок, упорядкуванні земельних питань у громаді, а також через механізм аудиту земельного банку та відповідного регулювання орендних відносин і збільшення плати за користування землею – наповнення місцевого бюджету.
Так, у Крутійський ТГ, площа якої 28 540 га., від держави у комунальну власність передано лише ледь за 3 000 га. Решта земельних ділянок, урочищ, лісових масивів, тощо вже або знаходиться у довгостроковій оренді, або у приватній власності незрозумілих осіб, що не проживають у громаді. Великим прорахунком держави, як на нашу думку, є надання можливості щодо використання значних земельних масивів великими Агро холдингами, що дуже часто у власному плануванні та веденні бізнесу не помічають невеликих сіл та здійснюють своє господарювання кластерним підходом, що дуже часто шкодить громадам.
Маючи у громаді такого великого на рівні України землевласника, Агро компанію Kernel — найбільшого виробника та експортера соняшникової олії в Україні, на частку якої припадає близько 15% світового експорту соняшникової олії і 18% експорту зернових, постачає продукцію у понад 80 країн світу. У КТГ Kernel володіє близько 9000 га. землі, проте, має мінімальні платежі до бюджету і відповідно мінімальні соціальні зобов’язання перед громадою. Вплив на рівні ТГ на подібного Агро «монстра» – обмежений.
Саме тому, КТГ у розподілі та використанні комунальної землі йде шляхом підтримки власних невеликих фермерських господарств, що працюють безпосередньо на теренах ТГ. Громада підтримує також і тенденції щодо забезпечення кооперування у сфері дрібного та середнього аграрного бізнесу. Суттєвим вважаємо запроваджений досвід депутатським корпусом КТГ у розподілі земельних ділянок комунальної власності, де дотримуються рекомендації земельної комісією ТГ щодо пропозиції надання земельних наділів, у першу чергу, жителям громади й місцевим товаровиробникам.
Ще ряд ґрунтовних пропозицій КТГ має у вирішенні питань землеволодіння та землекористування.
1.На своїй території громада має дослідну станцію «Маяк» Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України, що займається унікальним процесом збереження українського насінництва, збереженням сорту брендового Ніжинського огірка й має в обробітку 400 га землі. ДС суттєво й протягом вже багатьох років недофінансовується державою, виживає здаючи землю в обробіток іншим суб’єктам господарювання. Пропозиції КТГ, у разі повної ліквідації, чи можливої санації «Маяка», передати майно станції ТГ та повернути землю у комунальну власність гроиади. Крутівська громада у перспективі розглядає можливість створення на базі ДС «Маяк» комунального підприємства ТГ з відповідним арсеналом сільськогосподарських послуг і використання сільськогосподарської техніки для населення, самостійним обробітком землі, вивозом сміття, тощо.
2.Наступною пропозицією є створення на базі ДС «Маяк» місцевого засолочного пункту, своєрідної артілі по заготівлі й солінню брендової продукції Ніжинського огірка й включенню такої «смачної локації» у туристичні маршрути, що матимуть виїзди з м, Ніжина (Ніжин – Крути – Заньки, Ніжин – Крути – Батурин).
3.Значної уваги заслуговує й рекомендація КТГ щодо використання кооперування серед фермерських господарств. Агро виробники потребують спільних об’єднавчих зусиль у формуванні зернових партій та спільному зберіганні збіжжя. Під подібні потреби громада планує залучати інвестиції та отримати державну підтримку у будівництві кооперативного зерносховища.
4.КТГ долучається до міжнародного екологічного проекту Promoting sustainable livestock management and ecosystem conservation in northern Ukraine, що буде на території громади займатися питаннями відновлення деградованих земель, проблематики торфовищ та створення кооперативів сільськогосподарського спрямування.
Отже, наразі ми розуміємо, що ТГ необхідно наближати і розвивати інфраструктуру на місцях, в територіальних громадах, а не концентрувати її у міських центрах (районах). Це був би один із шляхів подолання “знелюднення”, тобто відтік робочої сили до міських центрів”.
У зрозумілий спосіб ці та ряд інших соціально – економічних перспективи КТГ будуть впливати на формування регіональної, а при більш плідній роботі й загальнодержавній популяризації Крут, Крутівської ТГ, крутійської продукції тощо, Це у свою чергу поєднуватиметься з тією історичною інформацією (Героїв Крут 1918) яка вже є в українському соціумі й лише підсилюватиме й ще більше вмонтовуватиме Крути у загальнодержавну ідентичність.
Олег БУЗУН,
Голова Крутівської ТГ,
доктор філософії
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
