«Відросток почорнів, почався перитоніт». Тетяна Соловйова з Нової Басані на Бобровиччині (Ніжинський район) на шостому місяці вагітності, 21 тиждень.
«Вдома живіт майже не болів»
Таня вже в палаті хірургічного відділення. Лежить на ліжку під крапельницею, животик прикритий лікарняною ковдрою. На вигляд — школярка. Учора в неї був день народження, 18 років. Святкувала дуже просто: санітарки допомогли помитися, гарно вдягтися, привітали. Гостей не було. Поряд з ліжком — тарілка із сосискою і гарніром.
— Як себе почуваєш?
— Усе вже добре. Додому хочу.
Таня живе з цивільним чоловіком, 23-річним Романом Головнею, у хаті його батьків. 6 син Віталік, 16 листопада йому виповнився рік.
— Я привезла сина в Бобровицю в лікарню на обстеження. Соцслужби сказали, що там, де ми мешкаємо зараз, непридатні для дитини умови. І груба несправна, димить. У хаті живуть мати і батько Романа, його брат. Треба нам знайти іншу хату. А Віталіка хотіли вилучити на деякий час, бо мені тяжко зараз через вагітність і майбутні пологи. На обліку по вагітності стою в Бобровиці (Ніжинський район). Хату ми знайшли, але ж туди ще треба заїхати. Нам пообіцяли, що як тільки ми «зробимо хату», Віталіка я зразу заберу. І це ми обслідували дитину, щоб взяти всі довідки, що він здоровий, для тимчасового перебування в дитячому будинку.
Ми з сином лягли в лікарню, і там почав боліти живіт. Удома зверху трішки поболить, знеболююче прийму, він і перестане.
Уночі в лікарні знову почав боліти зверху, а о п’ятій ранку вже з правого боку і сильно. Спершу сподівалася, що переболить, а тоді сама злякалася: а раптом апендицит? Ледь дійшла до лікаря. Викликали гінеколога, узіста, по два рази дивилися. Хірургів позвали. Поки перевіряли, укололи знеболююче, трішки легше стало. Гінеколог сказав вправу зробити: стати на коліна, обпертися на лікті – так 15 хвилин постояти. Трішки попустило. їсти не хотілося, але дуже сушило, багато води пила. Лежачи краще, а як перевертатися чи встати, дуже боляче. Ходити вже не могла, тільки скрутившись. Запідозрили апендицит, але через мою вагітність самі операцію робити не взялися, направили в обласну.
Уже під вечір привезли в Чернігів і оперували.
— За майбутню дитину хвилювалася?
— Так боліло, що просила, аби вже швидше щось зробили. Щоб тільки минуло це все. Сподівалася, що лікарі краще знають.
— Хлопець твій з тобою не поїхав?
— Дуже далеко, а в нього робота. Він ремонтує машини в Басані.
Коли в Бобровиці лежала з першою вагітністю, щодня приїжджав. Тоді робили кесареве, бег було неправильне положення плода.
Зараз щодня перевіряє гінеколог, чи все нормально з дитиною. Ускладнень нібито немає. Кажуть, що все добре. Крапельниці щодня ставлять.
Віталіка, думаю, вже в Прилуки забрали. Не знаю, бо мобільного немає. Ніхто не приїжджав. У мене тільки мама (Ірині Василівні 55 років), два брати. Мама в Басані до нас ходить, синове перше слово було «баба», потім «папа».
Після вихідних, можливо, випишуть. Шви знімуть — і додому. Вже сама ходжу, хоч трохи і болить. Грошей з мене в лікарні ні за що не брали. Декларацію тут оформили.
В першу чергу рятували життя Тані
Операцію Тетяні робив 45-річний Станіслав Коваленко, лікар-хірург вищої категорії, завідувач хірургічним відділенням Чернігівської обласної лікарні.
— Хвора була направлена з Бобровицького Центру первинної медико-санітарної допомоги. Поступила 16 листопада, — заглядає в картку Станіслав Миколайович.
— Зі слів хворої, болі в животі були напередодні і поширилися по всьому животу.
— У вагітних важко діагностувати апендицит, бо болить трохи в іншому місці?
— Болить так само справа, просто матка віддавлює відросток, і він піднімається трохи вище.
Є специфіка протікання хвороби у вагітних. Бо наявна зміна гормонального фону. Є анатомічні складності у зв’язку з тим, що матка віддавлює всі органи в черевній порожнині у вагітної. Тому клініка і симптоми трохи відрізняються. Було встановлено діагноз гострого апендициту з ознаками перитоніту.
Єдине, що могло завадити операції, — це коли категорично проти сама пацієнтка. Тоді збирається консиліум, родичі. Вона не заперечувала.
Консиліум лікарів все одно був проведений, це юридичний момент. Оскільки офіційно на час операції пацієнтка ще являлась дитиною, ми оперували її за два дні до повноліття. З батьками зв’язку не було. За словами пацієнтки, вона проживає зі своїм хлопцем, батьком її майже двох дітей.
О 18.40 хвора була підготовлена до операції та прооперована. Сама операція тривала 35 хвилин.
— Яка була анестезія?
— Загальна. Ендотрахіальний наркоз. Через горло вводиться трубочка в дихальні шляхи, хвора знаходиться на апараті штучної вентиляції легень. Потім препарат додається у вену. Метод комбінований.
— Чому не спинальна анестезія?
— Її було б не досить. Спинальна анестезія знеболює до пупка знизу, а відросток у вагітної піднявся вище.
Був місцевий фіброзно-гнійний перитоніт. Мікроби з просвіту кишки потрапили в черевну порожнину без видимого розриву, через пошкоджену некрозом стінку. Сам відросток був вже сіро-чорного кольору (у нормі — блідо-блакитного, а запалений, гіперемований червоніє). Сіро-чорний колір говорить про занедбаний випадок.
— А коли розрізали, плід хвилювався?
— Коли дається запальний наркоз, дитинка теж спить.
— Це не шкідливо для її здоров’я?
— Більшість алкоголіків народжують нормальних, прекрасних дітей. Якщо їх потім не виховують в асоціальному середовищі, серед алкоголізму і п’янства, з них потім виростають нормальні люди. А ви питаєте про один наркоз, коли була загроза життю і матері, і дитини.
— Чи є методи, за якими можна самій визначити: це в тебе апендицит чи живіт поболює через вагітність?
— Ніколи не треба займатися самолікуванням, це призводить до поганих наслідків. Звертатись треба до медичних працівників.
gorod.cn.ua, «ВісникЧ» №47 (1854) від 25 листопада 2021, Олена Гобанова
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram.
