З архівних джерел та історичної літератури відомо, що з сер. XVII до кін. XVIII ст. Лосинівка була вотчинним селом Києво-Печерської лаври.
У документах тих часів часто згадується про якійсь дворець у Лосинівці. Як не дивно, але детальні відомості з описом того дворця все ж вдалося віднайти. Насправді лосинівський дворець – це щось на кшталт приїжджого двору, але це аж ніяк не якісь царські палати.
Дворець являв собою чималий двір, обгороджений навкруг сосновими брусами з двома воротами до Київського та Ніжинського приїзду. У тому дворі знаходилося близько п’яти житлових будинків, у яких мешкали городничий ієромонах або прикажчик та служителі з місцевих підданих. Крім житлових хат у дворі були розташовані і інші будівлі господарчого призначення, серед яких пекарня, льодовник (приміщення з льодом в землі для зберігання продуктів) та ін..
Вражає прискіпливість писаря, що складав опис дворця, у переліку вказана точна кількість меблів, скатертин і навіть ложок у кожній з хат. За монастирською левадою знаходився кінний завод, загорода для рогатої худоби та 124 вуликів з бджолами. При тому заводі у трьох будинках мешкали працівники стайні та бджолярі.
У 1753 р. при дворці нараховувалося: 153 голови рогатої худоби, 120 коней, 1300 овець та кіз, 112 свиней та ін.. За цим чималим господарством наглядали наймані працівники з місцевих мешканців, які за працю отримували від лаври платню.
Наприклад, вівчар Марко Захарченко отримував на рік платню 3 крб. та одежу; телятник Соловій Заболотній отримував 1 крб. та одежу; кухарка Гапка отримувала 3 крб., кожух, світу, плаття, дві сорочки та чоботи. Цікаво, що жодної копійки не отримували 10 орачів, натомість лавра дозволяла їм протягом трьох днів щороку орати та засівати для власної потреби монастирське поле монастирськими волами.
На жаль, не існує точних координат розташовування знаменитого лаврського дворця в Лосинівці, але після аналізу купи архівних документів можна сміло стверджувати, що дворець знаходився наприкінці вул. Петровського, з боку вул. Кірова.
Дивно, що досі лаврський період в історії Лосинівки так і не був ніким досліджений, хоча матеріалів за цей час зберігається чи не найбільше. Місцеві історики радянського періоду вищезазначену тему мусили оминати, бо цьому заважала атеїстична ідеологія. Але у тій чи іншій радянській статті про Лосинівку все ж можна зустріти натяк на ключову роль Києво-Печерської лаври у становленні Лосинівки. Найважливішим доказом тому є те, що за лаврського володіння Лосинівка з незначного хутора стала великим селом з населенням понад 2000 осіб. Гуманне відношення до своїх підданих та охоронні Універсали, отримані лаврою від царів та гетьманів, неабияк сприяли такому значному росту Лосинівки.
Фото з мережі
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
