Жінка працювала редакторкою шоу «Ранок з Україною» на телеканалі «Україна». Удруге вийшла заміж і переїхала до Нідерландів. Незадовго до трагедії родина з трьома дітьми поїхала відпочивати до грузинського курортного селища Шові.
— Їх було п’ятеро: Аліна, наш спільний син Всеволод, Заза, її чоловік, його два сини. Тіло Аліни знайшли майже одразу. Упізнали за сережками з тризубами, які вона любила носити. Тіло сильно пошкоджене. Всеволода й інших досі шукають, — підтвердив 15 серпня по телефону Ярослав ПОЛІКОВСЬКИЙ, колишній чоловік.
Третього серпня в Грузії був зсув грунту в курортному селищі Шові. 18 людей вважаються зниклими безвісти, ще стільки ж загинуло.
— Ми розсталися друзями чотири роки тому. Підтримували гарні відносини, у кожного вже була нова родина. Висилав Севі подаруночки та українські книжки. Щоб не забував рідну мову, бо там у школі вчив тільки голландську і грузинську, — продовжує чоловік. — Востаннє бачилися в лютому цього року в Голландії. Я, як волонтер, виїжджав до Німеччини за деталями до безпілотника. Тоді тиждень вдалося побути з синулькою, бо не бачилися вживу майже три роки.
— В інтернеті збираєте на транспортування тіл.
— Спочатку думали, що самостійно доведеться займатися похованням і шукати ритуальне агентство. Однак, попередньо, транспортування тіл в Україну на себе взяла грузинська діаспора. Сказали, будуть зберігати тіло, скільки потрібно. Спочатку треба доставити літаком до Польщі, а вже звідти — в Україну автомобілем.
Батьки Аліни пенсіонери, їм під 70. Тато ще працює вчителем праці в школі. Мати тяжко хворіє. Є рідний брат, військовий медик. Отримав на війні поранення, зараз після інсульту. Не працює рука і нога. Тому в родини немає грошей на транспортування. Невідомо, які нас чекають витрати. Усі зібрані кошти підуть на поховання.
— Чому тіла не кремують? Це значно полегшить і пришвидшить повернення на Батьківщину.
— Поки батьки Аліни проти. Мені відомо, що тіла людей дістають частинами. Руки, ноги… Будуть робити ДНК-експертизи. А це все час. Дуже прикро, що жодної допомоги немає від консульства України в Грузії. Лише подзвонили, дали контакти ритуального агентства, і все. Коли телефонуємо, то не беруть трубку, то кажуть, пізніше передзвонять. Я хотів сам їхати за тілами. Але мене не випускають. За законом я можу перетнути кордон, бо мій син вважається безвісти зниклим. І зараз я єдиний його опікун. Прошу посольство надати документ, де вказано, що Аліна загинула і знаходиться в грузинському морзі. Але й тут від посольства тиша. Ігнорують мої звернення і дзвінки.
Джерело: “Вісник Ч”, авторка Ольга САМСОНЕНКО. Фото з інтернету
