Максим Шендриков народився 30 грудня 1992 року в місті Ніжин Чернігівської області.
У 2014 році закінчив льотний факультет Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.Проходив службу в 12-й окремій бригаді армійської авіації імені генерал-хорунжого Віктора Павленка на ударному вертольоті Мі-24 та військово-транспортному Мі-8. З 2016 року Максим брав участь у бойових діях на сході України.
В 2018 році його нагороджено відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції».З 2020 по 2021 рік Максим Шендриков брав участь у складі миротворчої місії ООН зі стабілізації ситуації у Демократичній Республіці Конго.
Коли у травні 2021 року сталося виверження вулкану Ньїрагонго, евакуйовував місцеве населення та персонал місії у безпечні райони.
За участь у місії в 2021 році нагороджено медаллю ООН «MONUSCO» та пам’ятним нагрудним знаком Міністерства оборони України «Воїн-миротворець».З перших днів повномасштабного вторгнення Максим Шендриков боронив Україну з неба. Працював в безпосередній близькості до ворога і забезпечував вогневу підтримку Сухопутних військ.
23 квітня 2022 року Максим Шендриков не повернувся з бойового вильоту на Сході України. Вертоліт Максима після виконання бойового завдання було збито під Сєвєродонецьком Луганської області.
Максим Шендриков — кавалер ордена Данила Галицького та посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (2022 рік). Посмертно йому також присвоєно звання майора.
У Максима залишилася дружина, п’ятирічний син та донечка, що народилася вже після загибелі тата.
Наразі створена петиція для присвоєння захиснику звання Героя України (посмертно): https://petition.president.gov.ua/petition/208618
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
