Цього року Різдво в Україні святкуватимуть за новоюліанським календарем – 25 грудня. Це означає, що незабаром наші оселі будуть наповнені теплом родинних розмов, щасливими спогадами і дитячим сміхом. Але усім відомо: Різдво – не тільки розваги та привід зібратися у сімейному колі, насамперед, це велике, урочисте свято, з яким пов’язано чимало традицій.
Один зі звичаїв Різдва Христового – приготування 12 страв на честь 12 апостолів. Тож поговоримо про кутю – “господиню” святкового столу.
З давніх-давен кутя символізує багатство, добробут, щастя, вічне, безтурботне та солодке життя. Рецепт цієї страви передавали з покоління в покоління по жіночій лінії. Та деякі газдині додавали свій секретний інгредієнт до святкової каші. Тож кутя увібрала в себе спадщину кожної української сім’ї.
Жителі різних куточків Ніжинщини діляться своїми рецептами приготування куті.
Смаль Наталія Григорівна із села Мала Кошелівка розповідає: для неї приготування куті – особливий ритуал перед Святвечером. Адже цього її навчила бабуся, з якою вони були ніби близькі подруги.
Тож для цього рецепту вам знадобиться перлова каша, вершкове масло, мед та сухофрукти, а саме курага, родзинки. Спочатку відварюємо перлову кашу і залишаємо її на годину під закритою кришкою, щоб підпарилася. Потім додаємо за смаком вершкове масло, мед, фрукти.
“Головне готувати кутю з любов’ю та гарними намірами. Тоді страва буде не лише смачною, а й принесе душевний спокій та гармонію у життя”, – стверджує господиня.
А от Глиняна Олена Іванівна із села Крути зазначає, що кутя – пісна каша, тож не використовує ніяких молочних продуктів. За родинним рецептом жінки до відвареної перлової каші потрібно обов’язково додати мак, адже він символізує свободу. Саме волю так сильно хочуть забрати в українців протягом декількох століть. Горіхи – символ багатсва та врожаю, а мед – щасливого життя. Тому цих інгредієнтів має бути багато. За родинною традицією Олени Іванівни перед частування кутю заливають узваром із сушених яблук та груш. Таким чином страва смакує краще.
Безпалий Григорій Миколайович із села Березанка започаткував традицію самостійно готувати кутю на Різдво.
“До того ходили усією сім’єю на свята до друзів”, – стверджує чоловік. Нині усе навпаки. Односельчани мріють спробувати кутю від Григорія Миколайовича.
Рецепт класичної куті господар знайшов в інтернеті і вирішив трішки його покращити. Тож, щоб приготувати святкову страву, потрібно відварити перлову кашу, додати цукор, пюре з банану та мак. Добре все перемішати. Перед подачею розкласти суміш по тарілкам, кожну порцію полити медом й щедро засипати горіхами, родзинками, сушеною журавлиною, мілко нарізаними курагою і чорносливом. Прикрасити шматочками банану.
Березняк Галина Петрівна із Вертіївки слідує давнім традиціям своєї прабабусі. Кутю готує з пшеничних зерен, які спочатку пророщує. Для цього потрібно промити зерна та помістити у ємність, залити їх водою і залишити у темному місці на добу. Далі переходимо до приготування страви. Пророщену пшеницю жінка готує у печі. Після цього додає мед та горіхи.
“Кутю обов’язково потрібно запивати яблучним узваром. Так робили наші предки. Ми маємо поважати їхні звичаї ”, – наголошує Галина Петрівна.
У наші дні кутю майже не готують. На свята люди звикли відвідувати старше покоління, яке ще більш-менш слідує різдвяним традиціям та обрядам. Лише там ласують цією стравою.
Любов Храпата стверджує, що кутю не готує. Завжди їздить в гості до мами. У колі родичів та друзів смакує справжню кутю з печі, приготовану по старовинному рецепту з медом, горіхами.
Та одного разу жінці все-таки довелося самостійно приготувати кутю. Рецепт порадила подруга.
“Відварила пшеничну кашу. Додала туди мед, горіхи, сухофрукти. Діти сказали, що смачно”, – розповідає Любов.
Наталія Рябчун використовує готові суміш з магазину.
“Кутя готується моментально. Висипаю вміст пакету в тарілку, заливаю гарячою водою. Інколи використовую молоко. Накриваю кришкою. Залишаю на 5 хвилин. Все. Готово”, – розповідає Наталія.
Наталя Вишнева готує різдвяну страву за допомогою мультиварки. У кухонному приладі варить рис без солі чи цукру. Готову кашу перекладає у глечик. Додає вершкове масло, мед, родзинки та чорнослив.
Кутя – спадщина культури, яка неодмінно залишиться на сторінках української історії. Та для людей вона має власне, сокровенне значення. Для когось це спосіб зблизитися з рідними або зберегти зв’язок з предками, хтось вірить у магічні властивості різдвяної страви, а комусь просто подобається ласувати солодкою кашею.
Софія Купрій для сайту Нежатин
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
