Цим псевдонімом певний період ( у часи революційної ситуації 60-х років XIX ст.) користувалась Христина Алчевська ( у дівоцтві – Журавльова), уродженка Борзни, що на Чернігівщині.
Освіту здобула самотужки, підслуховуючи уроки для її братів під дверима. Однак це не стало на заваді тому, що вона навчилася писати й читати швидше за братів. Пізніше, коли брати навчалися в гімназії, Христина допомагала їм готувати уроки. І не тільки братам, але й іншим гімназистам, які до неї звертались. Проте ці послуги були платними. На кревно зароблені гроші дівчина купувала підручники і продовжувала самостійно навчатись.
Таким чином, знову ж таки самотужки, опанувала повний гімназійний курс. Вважала несправедливим те, що жінки не мають можливості навчатися на рівні з чоловіками, тому метою всього свого життя визначила навчання жінок грамоті. «Слово «народ» і його просвіта завжди були для мене тим кумиром, котрому я вклонялася, і моя скромна шкільна праця завжди здавалася мені самою вагомою справою в світі», – писала вона. І без перебільшення здійснила революцію у цьому напрямі. Спочатку заснувала Харківську жіночу недільну школу й утримувала її понад 50 років – до 1919 р. Викладала сама та залучила понад сотню вчителів, які вчителювали безкоштовно. Вони разом створили першу навчальну програму з усіх предметів і видали низку посібників для навчання дорослих. У різні часи у цій школі здобули освіту близько 17 тисяч жінок.
Про її подальше життя, визнання її заслуг та інноваційних ідей у навчанні далеко за межами України і яке відношення до неї має Палац культури Головного управління Національної поліції у Харкові, перший буквар для дорослих українською мовою та м. Алчевськ, – читайте на сайті «Чернігівщина туристична» –https://chernihivregion.travel/…/na-cernigivsini-bula…
За матеріалами wikipedia, osvitoria.media
Чернігівщина туристична запрошує
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
