Війна забирає кращих
Знову цей нестерпний, пекучий біль від непоправної втрати.
Перестало битись серце Федоряко Михайла Васильовича.
Прощання з Михайлом відбудеться завтра, 11 червня об 11:00 у Соборі Всіх Святих.
Поховання воїна відбудеться 11 червня 2024 року в с.Шатура, де похований батько загиблого Героя.
Прохання до мешканців громади гідно вшанувати нашого Героя та утворити «Живий коридор» за маршрутом (орієнтовний час):
Просимо
13:00 – с. Погребець;
13:15 – с-ще Лосинівка: → вул. Троїцька → Центральна площа селища → вул. Незалежності;
13:30 – с. Данина → центр села →вул. Шевченка
14:00 – с. Шатура → вул. Дерезенка до місця останнього спочину воїна.
Федоряко Михайло Васильович народився 21.11.1982 року в місті Ніжин, де і провів все своє дитинство та юність. Проживав, ходив в дитсадок та школу в районі вулиця Об’їзджа. В 1989 році пішов до школи N 15, в якій закінчив 9 класів, після чого вступив до ПТУ 2 за фахом – електрозварювальник. Після закінчення ПТУ пішов в самостійне життя, змінив чимало професій і посад, був кмітливою та працелюбною людиною. Останнім місцем роботи було монтаж веж стільникового зв’язку. Одружився Михайло Васильович в 2016 році в місті Києві, де і проживав та працював після одруження. В 2018 році в Михайла народився син, якого він безмежно любив та віддавав все своє батьківське тепло. Вони спілкувались з ним не тільки як батько з сином, а і як справжні друзі були, як кажуть – “не розлий вода”. Та цьому мирному життю завадило повномасштабне вторгнення. Михайло стояв з перших днів на захисті Ніжина в Тероборні, і після відступу русні, у квітні 2022 року пішов добровольцем до 66 Бригади ЗСУ. Служив в Другому батальйоні Третьої мінометної батареї Першого взводу мінометником.
Загинув Михайло Васильович 04.06.2024 року в селі Невське Луганської області Сватівського району під час ворожого танкового обстрілу, захищаючи Україну до останнього подиху.
Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях.
Джерело: Лосинівська територіальна громада
