Громада знову в жалобі – у Небесному воїнстві стало ще на одного Героя більше.
Учора в останню путь провели нашого захисника, Михайла Федоряка, який віддав своє життя за свободу і незалежність України, за мирне життя кожного з нас. Сьогодні сумуємо і плачемо усі, бо втратили хороброго та мужнього воїна, друга , брата , сина та золоту людину. Наш Захисник показав нам приклад справжнього патріота, приклад хоробрості і відваги, він чесно і до кінця виконував свій обов’язок воїна і громадянина, віддавши своє безцінне життя за вільне майбутнє у Незалежній Україні. Наш Герой назавжди залишиться у наших серцях!
Федоряко Михайло Васильович народився 21.11.1982 року в місті Ніжин, де і провів все своє дитинство та юність. В 1989 році пішов до школи, де закінчив 9 класів, після чого вступив до ПТУ за фахом – електрозварювальник. Після закінчення ПТУ пішов в самостійне життя, змінив чимало професій і посад, був кмітливою та працелюбною людиною. Останнім місцем роботи було монтаж веж стільникового зв’язку. Одружився Михайло Васильович в 2016 році в місті Києві. В 2018 році в Михайла народився син, якого він безмежно любив та віддавав все своє батьківське тепло. З перших днів повноваштабного вторгнення, Михайло стояв на захисті Ніжина. У квітні 2022 року пішов добровольцем до 66 Бригади ЗСУ. Служив в Другому батальйоні Третьої мінометної батареї Першого взводу мінометником.
Загинув Михайло Васильович 04.06.2024 року в селі Невське Луганської області Сватівського району під час ворожого танкового обстрілу, захищаючи Україну до останнього подиху.
Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях.
Щирі співчуття рідним бійця. Вічна пам’ять Герою!
