Щойно починаєш говорити про традиційну кухню носівчан, відразу пригадуєш – гарячу гартаначку з м’ясом та шкварками. Але, що найліпше смакує в літню спеку, а саме в Петрів піст? Зазвичай носівська #ХОПКА! Освіжаюча перща страва з пахощами зенені та огірочків. Це неймовірне задоволення. Ото прийшли, посьорбали: і напився, і наївся!
В носівській родині Заволових, зі Спащини, ніколи не готували «окрошки» з ковбасою чи м’ясом, а тим більше в Петрівку. Лише #ХОПКУ з таранькою!
В давнину на Чернігівщині частіше вживали рибу ніж м’ясо. Згідно з церковними переказами, саме Петра вважали покровителем рибалок. Також існує версія, що рибну холодну юшку придумали бурлаки. Перетягуючи баржі вони отримували в якості продовольчого пайка сушену рибу і хлібний квас. Риба була настільки суха і солона, що її доводилось відмочувати, а для густоти мужики додавали в миску сезонні овочі та зелень.
Тож моя бабуся Валентина(1912р/н) вміла готувати Хопку, лише за старовинним сторічним рецептом. Для цього їй було необхідно: свіжі домашні «гуркі»; відварена в лушпинні картопля; редиска(при наявності); зелені цибуля, часник та кріп; таранька(бажано деснянська чехонь або лящ) та домашній хлібний квас( при відсутності хлібного – з березового соку). Всі інгредієнти подрібнювалися та заливались квасом. Таранька обов’язково розбиралась на шматочки, щоб без кісточок. Настоювалась Хопка декілька годин, щоб риба в ній набухла, набрала смаку, віддала зайву сіль. Зазвичай дрібку солі добавляла перед подачею на стіл, в залежності від солоності риби. Дуже частенько бабуся в Хопку докладала ще молоді листя огірочника(бораго), що щороку ріс на нашому городі. Він підсилював її смак і пахощі. Сьогодні ж читаю, що додавати в холодні супи огірочник лікарський, це не лише смачно, але також неймовірно корисно.
Тож готуйте та смакуйте з задоволенням наші українські страви! В літню спеку – носівську #ХОПКУ!
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
