Сьогодні, 27 серпня, Олександру Олександровичу Козиру мало б виповнитися 22 , але йому навіки 21….
З глибоким сумом і невимовною гордістю ми згадуємо нашого Героя, який віддав своє життя за свободу і незалежність нашої країни. Його відвага, самовідданість і нескореність духу стали прикладом для всіх нас.
Олександр Козир народився у місті Ніжин Чернігівської області. Навчався в Ніжинській ЗОШ №15. У 2017-2019 роках навчався у Ніжинському обласному педагогічному ліцеї. У 2023 році закінчив Київський національний лінгвістичний університет за спеціальністю «Турецька мова і література та переклад».
Займався панкратіоном. Грав на гітарі. Любив читати книжки. Обожнював тварин, особливо котів. Вже на війні у Бахмуті врятував чорне кошеня, яке назвав Василем. Смачно готував для сімʼї. Обожнював подорожувати. На запитання «Як справи?» у будь-якій ситуації відповідав: «Краще ніж у всіх».
Під час повномасштабної війни хлопець долучився до лав ЗСУ. Разом із побратимами мужньо виконував бойові завдання та сміливо йшов у бій. За досягнення був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».
«Сміливий, відважний, мужній і хоробрий, мав сталевий характер, жагу до справедливості і водночас був добрим, сором’язливим, емпатійним і люблячим. Мав грандіозні плани на майбутнє, але загинув з вірою у Перемогу. Патріот своєї країни!» – розповіла хрещена загиблого Ірина Венжега.
Поховали молодого воїна на Бортничанському кладовищі у м. Києві.
На честь загиблого Героя на будівлі Ніжинського обласного педагогічного ліцею встановлено меморіальну дошку.
Важко знайти слова, щоб описати біль втрати. Проте ми маємо пам’ятати, що такі люди, не зникають безслідно. Їхня спадщина живе в наших серцях і душах.
Вічна слава і честь нашому Герою!
