16 жовтня в центрі села Крути відкрили Меморіал полеглим Героям, які загинули, захищаючи нашу незалежність та відвойовуючи у ворога мирне небо над Україною.
Це місце буде знову і знову нагадувати нам про ту страшну ціну, яку заплатили наші Захисники, і не дасть забути, що ми у вічному боргу перед ними.
Було багато сліз, їх не стимував ніхто, бо це наше спільне горе. Багато живих квітів. Звучав Гімн, хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих воїнів.
Чин освячення Алеї Слави здійснив священник Церкви Архангела Михаїла села Крути (ПЦУ) Сергій Чутченко.
У своїх промовах до людей звернулися голова Крутівської територіальної громади Олег Бузун, голова Ніжинської районної ради Анатолій Красносільський, голова ГО “Ніжинська міськрайонна організація ветеранів, учасників бойових дій” Сергій Ступак, висловили щирі співчуття родинам загиблих.
Віктор Максименко
Народився 19 вересня 1997 р. в селі Печі, Борзнянського району. Навчався в Печівській школі, середню освіту здобув у Хорошоозерській школі. З 2016 по 2020 рік брав участь у антитеристичній операції, був нагороджений медалями: Учасник АТО; За участь в Антитерористичній операції; За участь в боях за Світлодарську дугу; За хоробрість в бою.
Після повномасштабного вторгнення рф, 26 лютого 2022 року долучився до лав ЗСУ.
Віктор загинув 7 травня 2023 року на Донеччині, під час виконання бойового завдання.
Назавжди 26.
Денис Гребенюк
Народився 14 березня 1988 р. на Луганщині. У 1995 р.з батьками переїхав до села Хороше Озеро, тут навчався. До лав ЗСУ Денис долучився у 2022 році. 15 травня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині Денис отримав смертельні поранення. Поховали Героя на місцевому кладовищі рідного села Хороше Озеро.
Назавжди 35.
Артем Тризуб
Народився у 1994 році у селі Крути. Був мобілізований у лютому 2023-го. Після навчання у Великій Британії отримав спеціальність снайпера та проходив службу на посаді командира відділення. Брав участь у бойових діях на сході України. Артем загинув 16 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Назавжди 29.
Анатолій Могила
Народився 9 серпня 1984 року. Після початку повномасштабної війни боронив Україну. Загинув 16 грудня 2023 року в ході виконання бойового завдання на Харківщині внаслідок ворожого обстрілу. Попрощалися з воїном в Ніжині, поховали на кладовищі села Поляна (Крутівська сільська рада).
Назавжди 39.
Андрій Дубовик
Народився 1 березня 1995 р. в с. Петрівка. Випускник Хорошеозерської школи, у 2021 р. Пішов на строкову службу до лав ЗСУ. З початком повномасштабної війни брав участь у стриманні ворога в східних областях України. За оборону населеного пункту Рубіжне Луганської області нагороджений медаллю “Захисник Рубіжного”.
Помер 23 лютого 2024 року під час забезпечення заходів з національної безпеки та оборони України.
Назавжди 29.
Анатолій Храмов
Народився 11 лютого 1992 року в селі Заньки. Проживав у селі Талалаївка, де і закінчив у школу. З 2013 року проживав у селі Крути. Із перших днів повномасштабного вторгнення рф став на захист України. 10 березня 2024 року загинув під час виконання бойового завдання на Луганському напрямку.
Провели бійця в останній путь та поховали Героя 22 червня 2024 року в Крутах.
Назавжди 32.
Валерій Позняк
Народився 24 квітня 1970 року у Чернігові. Дитинство та життя провів у селі Перебудова. У 2023 році долучився до лав Збройних Сил України та став на захист Батьківщини на посаді стрільця-санітара. Під час виконання бойового завдання на Донеччині 5 травня 2024 року отримав важкі поранення, внаслідок яких загинув.
Назавжди 54.
Віталій Філь
Народився 30 червня 2002 року в селі Омбиш. Проходив строкову військову службу, з часом уклав контракт та продовжив проходження військової служби у Рівному та Луцьку.
Після початку повномасштабної війни служив на посаді кулеметника.
Загинув 15 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківщині.
Назавжди 22.
Як шкода тих, кого забрали небеса,
Кого війна в безмертні списки записала…
Хай згасне свічка, але пам’ять незгаса,
Бо нас життям від смерті захищали…
Хвилиною мовчання вшанували Героїв. Запалили свічку, як символ нетлінної пам’яті про їх подвиг.
Сумним був виступ матері загиблого воїна Артема Тризуба…
Матері не народжували синів-Героїв, вони хотіли, щоб їхні діти були просто порядними, успішними людьми. Але клята війна… І ці мужні соколи-сини стали Героями, янголами небесними, поповнили Небесне військо…
Нехай світла пам’ять буде сильнішою за смерть і назавжди залишиться у серцях людей. Вічна слава і вічна пам’ять вам, Герої!
Підготувала Валентина ПИЛЬНИК
Фото автора
Передрук статті без зазначення імені автора і прямого посилання на джерело є порушенням авторського права та тягне за собою відповідальність згідно чинного законодавства.