На щиті: Андрій Булочніков
За кілька днів в Андрія – день народження. Йому назавжди 30.
Не існує таких слів, які б бодай на трохи стишили біль материнського та батьківського серця.
Тетяна Миколаївна та Сергій Євгенович втратили єдиного сина! Їхні душі вбили разом з ним.
Серце розривалося, коли погляд раз по раз зупинявся на цих двох людях. Вони стали уособленням болю батьків за втраченою назавжди своєю дитиною.
Як їм знайти у собі сили далі жити?!
І отой мамин німий крик, і татові скупі сльози і слова, що розірвали скорботну тишу осіннього дня: «Сину, мій сину!». У них було все: і безмежна любов, і надія, і віра, і найбільший біль непомірної втрати.
Вшанувати пам’ять загиблого воїна вийшло чимало людей в Носівці, по всьому маршруту руху колони шани. Ставали на коліна, прихиляли прапори, встеляли шлях квітами Герою.
Провести в останню дорогу воїна-захисника з’їхалося багато рідних, знайомих. Всі говорили тільки теплі, світлі, сповнені болю слова, бо справді Андрій був неймовірно освіченою, розумною, талановитою людиною. Щирою, доброю, великим патріотом, людиною, яка любила життя і мала великі плани.
Пам’ять про Андрія житиме у серцях земляків. Бо доки пам’ятаємо, він серед нас.
Вічна пам’ять Герою, доземний уклін батькам, безмежні співчуття рідним.
Поховано Андрія Булочнікова на кладовищі с. Дослідне.
Вічна пам’ять Герою!
Пресслужба Носівської міської ради