Анатолій Пахомов Ніжин обрав сам. У липні минулого року переїхав сюди з Полтави, з того часу й працює лікарем-хірургом в Ніжинській міській стоматполіклініці. Лікареві 25 років. Молодий, але вже досвідчений, серйозний, перспективний і закоханий в свою роботу. Спілкуватися з Анатолієм Олександровичем – одне задоволення, бо про складні й серйозні лікарські справи, такі, як видалення зубів, він розповідає з іскорками в очах і таким позитивом, що боятися стає якось соромно.
Утім, як зізнався нам лікар, були часи, коли він і сам боявся…
-З професією визначився ще в дитинстві, – згадує Анатолій. – Взагалі-то я бачив себе хірургом, але малого мене дуже лякав вигляд крові. Я замислився, почав більше вникати в хірургію (саме операційну) і зрозумів, що це не моє.
Тодішня стоматологія мене лякала, з її болючими методами лікування й страшенними бормашинами. Та одна ситуація в моєму житті змінила все: тендітна молода лікарка-інтерн видалила два моїх молочні зуби без вмовлянь і анестезії. Не було ні «комарика» у вигляді знеболювального, на «ватки», як панацеї після. Все сталося настільки швидко, що я не встиг злякатися. От тоді й зрозумів, що стоматологія – це не так і страшно, а коли ти лікар – то взагалі все в твоїх руках. Далі мій досвід в цій царині був тільки позитивний.
-Звісно, сучасна стоматологія лікує і видаляє безболісно, але все таки, чи трапляються пацієнти, які не можуть впоратися зі страхом? Заспокоюєте таких?..
-Так, багато в кого десь на підсвідомому рівні в голові засів страх, що видаляти зуб – боляче. Воно й зрозуміло, адже це – маленька операція. І, що не говори, а перебороти такий страх дуже непросто. Однак пам’ятайте: спокійний пацієнт – спокійний лікар. Якщо перший сидить у кріслі весь на нервах, блідніє, пітніє, його нудить і він мало не втрачає свідомість, останній не зможе стовідсотково якісно виконати свою роботу. Тут треба говорити, заспокоювати, розказувати, що ти, як лікар, зараз будеш робити. Як правило, сидячи в кріслі, пацієнти з переляку просять вколоти їм найсильніше знеболювальне. Мовчки киваю, бо зараз вся анестезія така. Поки ми чекаємо, що вона подіє, спілкуємося. Зазвичай у такому стані пацієнт викладає все: і що саме його лякає, і як йому в школі сверлили зуби без анестезії.
А коли ін’єкція подіє, діватися вже нікуди.
-Крім видалення зубів, які ще медичні маніпуляції Ваші?
-Видалення різних новоутворень, папілом, пластика вуздечок (верхньої губи чи язика) для становлення правильного прикусу, травми щелепи різного ґенезу – це не обов’язково зламані в процесі бійки, а й наслідок побутових травм.
–Анатолію Олександровичу, чи правда, що зуб, який «вибили» може прижитися?
-Так. У тому випадку, якщо він випав не повністю і немає перелому кореню. У діток, звісно, цей процес пройде швидше, ніж у дорослого. У моїй практиці був такий випадок: діти гралися, не знаю подробиць, як, і в дівчинки травмувалися два передніх різця, це вже були постійні зуби: вони здвинулися і хиталися. Я поставив зуби на місце, і за два тижні вони благополучно прижилися.
-Зуби мудрості дійсно треба видаляти?
-Це індивідуально. Раніше вважали за краще зберігати та лікувати. Зараз до них ставляться, як до рудименту і нерідко видаляють ще в підлітковому віці, поки вони ще не прорізалися. До речі, у багатьох сучасних діток вони взагалі відсутні. Якщо зуб мудрості не турбує, то нехай буде, але догляд за ним обов’язковий, бо анатомічно такі зуби розміщені глибоко і далеко. А якщо з цим зубом виникла проблема, то вважаю за краще його видалити, бо лікувати – це просто відтермінувати проблему. Трапляється, що пацієнт просить полікувати і залишити, або немає 6-7 жувальних зубів, а тільки 8 (мудрості), тоді краще його використати як опорний під протез.
-А хто видаляє і лікує зуби Вам?
-За таким іду до колег. Мій перший зуб мудрості ще в інтернатурі видалила одногрупниця. З другим – теж довірився в руки інтерну. Лячно не було, бо я цих людей знав, навчалися разом і, як то кажуть, з’їли з ними пуд солі. Тож ми заздалегідь домовлялися: ти – мені, а я – тобі. Робити анестезії також один на одному вчилися.
–Завжди думала, що для того, аби висмикнути зуба, треба докласти значних фізичних зусиль, і чоловіки-лікарі з цим впораються краще. Що скажете?
-Думаю, це не зовсім так. Знаю мініатюрну жіночку-лікарку, яка зуби видаляє не гірше, ніж кремезні чоловіки. І в дівчат-інтернів це добре виходило: зубчик «розгойдували» і вперед… Тож тут основне – навички.
–Траплялися складні випадки?
-А як же без них. По-різному буває: або від зуба залишається корінь, або ж корені зуба між собою «сплутуються», або ж не піддаються видаленню, особливо це стосується зубів, які лікували ще за царя Гороха: зуб, пролікований певним матеріалом, стає як скло – твердим, але крихким. Ми – до нього, а він ламається. Тоді застосовуємо різні маніпуляції. Так, інколи це зі сторони виглядає дещо страшнувато, але ж діє анестезія, тому все під контролем і боляче точно не буде.
За моїм досвідом, то складніше видаляти зуби на нижній щелепі.
–Яке місце займає робота у Вашому житті?
-Я її люблю. Мій звичний робочий день триває з 8 до 17 години. За цей час в середньому обслуговую до десятка пацієнтів. У черговий день може бути по-різному, від 3 до 20.
Робота мене не втомлює. А якщо і відчуваєш легеньку втому в кінці дня, то тільки приємну, як після посилених тренувань у спортзалі.
–Хотіли б з чимось звернутися до своїх пацієнтів?
-Йти до лікаря потрібно з гарним настроєм, тому, шановні, налаштовуємо себе на позитив! І – не хвилюватися. Боляче не буде, це точно, а адреналіну нам і в повсякденному житті вистачає… А ще важливо снідати перед прийомом, щоб гарно себе почувати. Фізіологія – вона така, то живіт бурчить, то в голові паморочиться, то повен рот слини збирається, нам це ні до чого… Кабінети у міській стоматполіклініці світлі та просторі, оснащені всім необхідним для сучасного якісного лікування чи видалення зубів, фахівці – висококваліфіковані, тому я, як лікар, гарантую, що від нас ви вийдете тільки з позитивними емоціями.
Спілкувалася Валентина ПИЛЬНИК
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
Приєднуйтесь до нашого Ютуб-каналу та слідкуйте за останніми новинами Ніжинщини
Передрук статті без зазначення імені автора і прямого посилання на джерело є порушенням авторського права та тягне за собою відповідальність згідно чинного законодавства.
