Сьогодні, 23 грудня, у День народження нашого земляка, Олександра Васильовича Телицького, у Мринській громаді відбулася година пам’яті, яка стала подією глибокої скорботи, але водночас і великої гордості. Цей день зібрав рідних, близьких, друзів, односельчан, представників органів місцевого самоврядування, щоб вшанувати пам’ять людини, яка стала символом незламності, мужності й любові до рідної землі.
Сільський голова Мринської сільської ради Ludmila Borisova урочисто передала державну нагороду матері Героя, Надії Миколаївні. Орден “За мужність” ІІІ ступеня, присвоєний указом Президента України №466/2024, став свідченням незабутнього подвигу Олександра. Ця нагорода є визнанням його героїзму й відваги, його відданості військовій присязі та Україні.
Директорка Мринського будинку культури, поетеса Lena Marinenko , декламувала поезію, присвячену Олександру Телицькому, яка торкнулася серця кожного присутнього. У її словах звучав і біль утрати, і гордість за нашого земляка, який віддав своє життя за свободу й незалежність України.
Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять Олександра Телицького. Тиша, опущені голови – усе це було сповнене щирої поваги до людини, яка стала частиною небесного війська.
Олександр Телицький народився і виріс у Мринській громаді. Невисокого зросту, але з великим серцем, він завжди виділявся своєю щирістю, працьовитістю та добротою. Його любов до рідного краю, вихована у сім’ї, стала рушійною силою, яка привела його до лав Збройних Сил України. Олександр пройшов навчання в Гончарівську, а згодом вирушив на фронт, де захищав Україну від ворога.
28 квітня 2024 року, біля села Невське Луганської області, під час виконання бойового завдання Олександр проявив мужність і самопожертву, але, на жаль, загинув. Його життя обірвалося, але пам’ять про нього залишається жити серед нас.
Цей день став нагадуванням усім, що Герої не вмирають. Олександр назавжди залишиться в серцях односельчан, у нашій історії, у молитвах за Україну.
Ми схиляємо голови перед родиною Героя, яка виростила сина-патріота, і перед усіма, хто знав і любив Олександра, хто пишається тим, що він – наш земляк.
Його подвиг – це свідчення незламності духу українського народу. Це приклад того, як любов до Батьківщини виявляється не словами, а діями.
Світла пам’ять нашому Герою. Його ім’я назавжди закарбоване в нашій історії.
Слава Україні! Героям слава!
Джерело: Yuliia Baida