У Носівській лікарні два офтальмологи – мати і син

 

 

 

 

Понад півстоліття недуг позбавляла очі: дитячі, чоловічі, жіночі

Офтальмологи завжди були в Носівській лікарні. У складі бригади профільних лікарів Лідія Пономаренко щотижня виїзджала у села колишнього Носівського району, де проводила прийом своїх хворих. І у п’ятьох дільнічних лікарнях: Держанівській, Мринській, Червонопартизанській, Рівчак-Степанівській, Макіївській. Це було добре для людей поважного віку, інвалідів, яким було важко поїхати в районну лікарню. Вона виїзджала на виклики, коли траплялися побутові і виробничі очей тощо.

За понад півстоліття успішної роботи Лідія Улянівна надбала величезний вітчизняний і зарубіжний досвід. Неоднаразово побувала на Всеукраїнських курсах підвищення кваліфікації, підтримувала фахові зв’язки із своїми колегами. Ділилась своїм і запозичувала їхні надбання та світил важливої медичної галузі.

Вона вчасно виявляла патології зору, допомогала їх позбутися, направляла на операції у відділення мікрохірургії ока, де їх класно робили завідувач Ірина Іванівна Биховець та її колега Ігор Миколайович Лютницький.

Точні діагнози – успішне лікування

У Владислави Олегівни Черевко – довгий, плодотворний, лікарський шлях.  Почався з того, що юна Владислава тут була молодшою медичною сестрою хірургічного відділення, призвичаючись до медицини. Одночасно добре підготувалась і вступила на підготовче відділення медичного факультету Ужгородського медінституту. Чергувала зранку до ранку. Роботи було багато. Але встигала і роботу виконувати, і успішно вступити, і навчатись, і закінчити вуз. Інтернатуру проходила в Чернігівській обласній лікарні. Спеціальність офтальмолога обрала тому, що їй боляче зустрічати людей, котрі погано бачать, або не бачать. Направлення отримала в Носівську ЦРЛ.

З часом Владислава Олегівна тривалий час працювала в «Оптиці», що при клініці «Новий зір» у Києві. Там трудився завідувачем діагностичного відділення її син Олександр. Тут пройшло і формування як висококласного офтальмолога-діагноста. Ретельно обстежуючи зір, виявляючи хвороби очей, направляла пацієнтів на дообстеження, лікування і оперативне втручання. Приємно було, що колеги у столичних лікарнях підтверджували її діагнози. Цінні поради застерегли багатьох з вадами зору і прогресування хвороб очей. А це дуже важливо. Тим більше, якщо у людини тяжка недуга зору – глаукома.

З мікрохірургами співпрацюють – пацієнтів оперують

Це займає головне місце у її роботі і у Носівській міській лікарні ім.Ф.Я.Примака, разом з сином Олександром Анатолійовичем. Про що говорять численні пацієнти. Зокрема:

– Я лікувався у багатьох офтальмологів. Їм адресую лише добрі слова. Чого варта і Владислава Олегівна. У неї свій особливий підхід до проблем зору. Лише її щирий погляд вселяє надію, що допоможе бачити білий світ. Вона глибоко знається в офтальмологічній фармакології. Які саме препарати допоможуть в тих, чи інших випадках, тому чи іншому пацієнту. Котрі і коли треба робити обстеження у відділенні мікрохірургії ока, що в обласній лікарні. Де мені на обох очах блискуче зробила операцію його завідувач, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, керівник підготовки лікарів-інтернів, висококласний мікрохірург  Ірина Іванівна Биховець. Вона якісно виконала не одну операцію по заміні кришталиків, інші вдалі складні очні втручання, – говорить Микола Сосницький з Носівки.

– У моїх очах Владислава Олегівна вчасно виявила катаракту. Порадила: поки що можна лікуватись медпрепаратами у краплях, але все одно без операції не обійтися. І чим раніше – тим краще. Я прислухалась до пропозиції досвідченого офтальмолога. Операцію якісно виконала завідувач відділенням мікрохірургії ока Ірина Іванівна Биховець. Вона перша на Чернігівщині запровадила найсучасніший спосіб видалення катаракти. З мікрохірургами підтримує тісні зв’язки Владислава Олегівна, -– зазначила носівчанка, ветеран Київського метро, волонтерка Віра Петрівна Стеценко.

– Мої очі уразили дві серйозні хвороби. Їх, обстежуючи, виявила в початковій стадії Владислава Олегівна. І сказала обнадійливо: «Ваш зір можна врятувати. Не відкладаючи в довгий ящик, треба оперуватись». Хороші відгуки  пацієнтів, зір яких вона контролює, про лікарів Ірину Іванівну Биховець та Ігоря Миколайовича Лютницького з відділення мікрохірургії ока. Я скористався пропозицією свого лікаря. Довелося робити дві операції. Тепер періодично буваю на прийомі у Владислави Олегівни та Олександра Анатолійовича. Вони міряють внутріочний тиск, проводять інші обстеження. Тому зір не погіршується,– задоволений Іван Литвиненко з с.Володькова Дівиця.

Професія неньчина

стала синовою

Для Олександра мама є взірцем відданості, відповідальності, бажання допомогти кожному позбутися проблем зору. Олександр Анатолійович багато чого навчився у неї. Обоє досить уважні і терпеливі до людей поважного віку, у яких погіршене здоров’я, а ще – примхи, забудькуватість, нервозність, від чого поганий настрій. Але як побувають у високофахових офтальмологів, з’являється надія на те, що зір поліпшиться. Вони широко в роботі використовують деонтологію – науку про взаємовідносини лікаря і хворого, про етику лікаря.

– Кращі професійні людські якості матері притаманні сину. А ще для Олександра Анатолійовича яскравим прикладом є досвідчений офтальмолог України, доктор медичних наук, професор Сергій Риков.

–  Я приходжу на прийом до Владислави Олегівни та Олександра Анатолійовича, професіоналів високого класу. Дуже добре, що Носівська лікарня має таких офтальмологів. Для мене зручно, що у Олександра Анатолійовича можна обстежитись у вихідний день – суботу. У їхній лікарняній практиці займає важливе місце профілактика очних хвороб. І не пропустити лікування на початковій стадії,– зазначила учениця-розумниця 7-В класу Носівскього ліцею № 1 Євгенія Бречко. 

Кожного обстежують,

у часі не обмежуюють

З початком російсько-української війни у лікарів-офтальмологів  Владислави Олегівни та Олександра Анатолійовича Черевків додалося хворих. На прийом  до них приходять біженці та переселенці з різними недугами: захворювання очного яблука, повік, слізних органів тощо. Бувають природженими і набутими, хронічними і прогресуючими. Вони можуть призвести до зниження гостроти зору, а то й до сліпоти. Зокрема, глаукома, катаракта, іридоцикліт, трахома, опіки, травми та інше. А також аномалії рефракції ока- короткозорість, далекозорість, астигматизм.

Генеральний директор КНП «Носівська міська лікарня Ф.Я.ім.Примака» Катерина Василівна Ландар забезпечила офтальмологів вкрай потребуючим медичним обладнанням. Зокрема, придбала новітній апарат для вимірювання внутріочного тиску, офтальмоскоп для дослідження очного дна, лінзу хундус для його деталізації, щілинну лампу для біомікроскопічного обстеження ока, прилад для підбору складних окулярів, обладнання для встановлення рефракції (переломлюючи сила ока) тощо.  

У матері і сина – офтальмологів є вивірені варіанти ефективного лікування. Вони цікавляться новинками офтальмології, розділом медицини, предметом вивчення якого є око, його захворювання, розроблення методів лікування і профілактики недугів. В Україні центром досліджень є Одеський інститут очних хвороб і тканинної терапії, куди Владислава Олегівна та Олександр Антолійович буває направляють своїх хворих.

У них лише трьохгодинний робочий день, але завжди його перевершують. Коли пацієнт забув, або не зміг взяти направлення сімейного лікаря, не відмовлять. Якщо запізнився, бо приїхав автобусом з глибинки Носівщини, теж ідуть назустріч.

Світлана Білобловська, сестра медична, офтальмологічна

Своєрідним диригентом, правою рукою у офтальмологів є сестра медична Світлана Іванівна. Лише одним лагідним поглядом заспокоїть, і настрою,  і віри додасть усім разом з лікарями, хто чекає на прийом. Після відмінного закінчення  Ніжинського медичного училища фахово підготовлена Світлана Іванівна  розпочала працювати з офтальмологом Лідією Пономаренко. Вона, як ніхто, віддана своїй професії. Ставиться до пацієнтів турботливо, з теплотою. Її очі випромінюють доброту, щирість і любов до людини, чуйність і простоту.

Висококваліфікована медсестра багато років плідно працювала з Лідією Улянівною. Затим – з Яною Вікторівною Швецовою. В останні роки – з Владиславою Олегівною та її сином Олександром Анатолійовичем Черевками. Сьогодні, як ніколи, на прийомах буває багато пацієнтів. Особливо – військовозобов’язаних, військовослужбовців та призовників.

Світлана Іванівна старається так допомагати офтальмологам, аби вони змогли всіх, що записалися на прийом, обстежувати. Вимірює внутріочний тиск, перевіряє зір на таблиці Сивцова, заносить у комп’ютер направлення  від сімейних лікарів та вносить дані про пацієнтів, бездоганно виконує і інші обов’язки. Щоб ті, котрі звернулись з різних зорових питань, були задоволені і окулістами, і сестрою медичною.

Тому виходячи з кабінету, кожен дякує не лише офтальмологам, а й сестрі медичній, офтальмологічній. Вони це заслужили.

Щоб зняти напругу з очей, Владислава Олегівна та Олександр Анатолійович радять робити гімнастику для зору, подивитись у далечинь. А ми – ще й згадати минулі справжні зими з глибокими снігопадами, тріскучими морозами, золоту осінь, квітучі весну і літо.

Автор: Микола Кохан

Фото Василя Оксимця

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Приєднуйтесь до нашого Ютуб-каналу та слідкуйте за останніми новинами

 

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь