Розглядаючи вироби Олесі Савченко, ніколи б не подумала, що вони зроблені з паперу. А точніше – з паперової лози. В умілих руках майстрині звичайний папір трансформується в креативні речі: дизайнерський декор, прикраси, посуд, обереги, композиції інтер’єру та інше.
Олеся Анатоліївна працює в Комарівському ліцеї викладачем образотворчого мистецтва, педагогом-організатором, бібліотекарем. Вона залюбки ділиться з дітьми своїми знаннями й уміннями під час майстер-класів. Її захоплення – це радше хобі, задоволення для душі.
– Почала плести кілька років тому, восени 2019-го. Потрібно було виготовити щось оригінальне і не витратне для конкурсу. В інтернеті натрапила на цікаве відео, де з газетних трубочок плетуть різні вироби. Почитала інформацію, подивилася майстер-класи і роботи різних майстрів. Перший мій витвір зроблений з білих бокових країв звичайної газети. Це була склянка для олівців і ручок. Я подарувала її своїй подрузі, яка працює в школі. Тоді я не думала, що це мистецтво мене так затягне. Згодом свою першу роботу повернула, обмінявши на таку саму склянку, тільки вже ідеальну,– розповідає Олеся.
Вона пригадує, що спочатку не все виходило ідеально. Але час розставив все на свої місця й наполеглива майстриня почала отримувати перші позитивні результати.
– Я плету для душі, для себе, для друзів. Іноді купують мої речі на подарунки. Кожен виріб виходить ексклюзивним, в єдиному екземплярі, тому що майстер не може повторити навіть свій виріб один в один. Я і логотип собі придумала «Дивовижна лоза від Олесі», і веду сторінку у Фейсбуці, спілкуюся зі своїми колегами-майстринями, обмінюємося досвідом.
Процес виготовлення виробу тривалий. Головне у справі – терпіння, адже підготовка займає більше часу, ніж саме плетіння якогось предмету. На створення одного виробу, залежно він його об’єму, розміру і складності, потрібно витратити від двох днів до тижня, а іноді й більше.
Спочатку нарізають смужками папір, потім кожну накручують на спицю таким чином, що б вийшла рівна трубочка. Папір кілька разів робить свій оборот навколо спиці, це нагадує кільця на зрізі дерева, від цього паперова лоза така міцна. За мить – це вже тоненький прутик. До неї майстриня спритно доєднує інший. Це саме той матеріал, з якого вона творить дива.
Потім заготовки-палички фарбуються «морилкою» (вона імітує колір дерева) або акриловими фарбами і залишаються до висихання. Завдяки розфарбовуванню паперових трубочок, паперова лоза досягає ефекту натуральної. Після цього лоза готова до роботи.
Сплетений виріб проходить так само кілька етапів обробки. Спочатку ґрунтується, а потім покривається акриловим лаком. Це надає виробу яскравість і захищає від впливу вологи. Ще багато дрібних нюансів в роботі, всі не опишеш. Процес вдосконалюється роками.
Всі роботи Олесі Анатоліївни зачаровують майстерністю виконання. А вже щодо асортименту, то тут годі все перелічити. Кошики, прикраси, скриньки, глечики, мисочки, цукерниці, хлібниці, серветниці, навіть жіноча сумочка і годівничка для птахів.
Декоративний посуд на святковому столі додає оселі затишку. В таких плетених виробах надзвичайно гарно виглядають квіти, фрукти, різна випічка.
Цікавиться захопленням мами молодша донечка Софія. Вона любить малювати, шити, пробувала займатися і плетінням. «Пішла в мене», – пишається донькою Олеся.
Усе створене руками майстрині завжди особливе й неповторне, бо має свою енергетику, історію та душу.
Олена КРЕСАН
