28 березня виповнилося 100 років від дня народження Дмитра Гнатюка – видатного українського оперного та камерного співака, педагога, режисера, Шевченківського лауреата, Героя України (1925–2016). Понад 60 років він присвятив оперному мистецтву, ставши його справжнім корифеєм. Його баритон звучав на найкращих сценах світу, підкорюючи серця слухачів.
Дмитро Гнатюк виконував і народні, і естрадні пісні, поєднуючи щирість виконання з акторським талантом. Саме він першим заспівав легендарні пісні «Два кольори» та «Як тебе не любити, Києве мій!», які стали символами української музики.
Народився майбутній артист на Буковині. Його талант вперше розкрився у церковному хорі, де він навчався музичної грамоти. Закінчивши Київську консерваторію, у 1951 році став солістом Київського театру опери і балету. Він багато гастролював світом, знайомлячи різні країни з унікальною українською музичною культурою. Його репертуар налічував понад 50 складних оперних партій, серед яких Султан у «Запорожці за Дунаєм», Еней в «Енеїді», Остап у «Тарасові Бульбі», Фігаро у «Севільському цирульнику». З 1988 по 2011 рік Дмитро Гнатюк був головним режисером Національної опери України, де сприяв відродженню українських оперних постановок.
Завдяки його зусиллям у Києві були поставлені «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм». За свою кар’єру артист записав понад 15 платівок і шість компакт-дисків. Його голос – один із найяскравіших у світовій опері.
У 1962 році канадська газета Winnipeg Free Press писала:
“Голос Дмитра Гнатюка – один із тисячі. Він великий, чистий, багатий і настільки тренований, що будь-яка вокальна складність здається йому легкою і природною, як розмова чи хода.”
Дмитро Гнатюк все життя залишався вірним своїй країні. Пісня «Чом, чом, земле моя», сповнена любові до рідного краю, супроводжувала його на багатьох концертах. Його творчість стала невід’ємною частиною української культури, а голос – символом душі українського народу.
Джерело: Скарби України
