На порозі найжаданіша дітлахами пора – літні канікули. Для ніжинських школярів вже продзвенів останній дзвоник, для когось він став дійсно останнім, як предвісник нового, ще незвіданого життя. Для когось – приводом відпочити перед початком наступного навчального року.
Українські учні та освітяни завершили вже другий рік у реаліях повномаштабного вторгнення та третій в умовах дистанційного навчання.
Напередодні свята останнього дзвоника журналісти “Нежатину” поспілкувались з директором Ніжинської гімназії №2 Матях Людмилою Анатоліївною та дізнались, які виклики постали перед ніжинськими школярами та вчителями у 2022/2023 навчальних роках.
Найголовніший виклик – війна
“З першого дня відчувався страх, невпевненість, тривога. Це не можна було порівняти ні з чим. Попри те, що з початку навчального року учнів та батьків інформували про можливість воєнних дій, проводились бесіди з правил поведінки під час воєнного стану, 24 лютого 2022 року всі були розгублені.
Наказом Управління освіти були запроваджені додаткові канікули, потім дітей перевели на дистанційне навчання. Проте, багато учнів були поза межами громади, а обмежений доступ до інтернету, постійні повітряні тривоги, відсутність світла у певних регіонах ускладнювали освітній процес.
Навантаження на вчителів зросло в рази, оскільки певна кількість здобувачів освіти не могла виходити на зв’язок у синхронному режимі. Доводилося проводити додаткові сеанси зв’язку та надавати консультації в індивідуальному порядку, що займало багато часу. “
– Як на учнів впливає дистанційне навчання?
Рівень дистанційного навчання з 2019 року помітно виріс
“Повноцінно замінити живе спілкування не тільки з вчителем, а й з однолітками, неможливо. Але оскільки це реалії нашого часу, з цим треба навчитися жити.
Однозначно можна сказати тільки те, що роль батьків у цьому процесі величезна. Якщо батьки знаходяться у постійному контакті з вчителями, контролюють і допомагають своїм дітям, це дає свої позитивні результати.
Звичайно, що певна кількість учнів втрачає інтерес до навчання через погане сприйняття матеріалу шляхом дистанційного навчання, і це дуже серйозна проблема. Адже тільки в живому спілкуванні, у зворотному зв’язку, у спільній освітній діяльності учнів та вчителя можна глибше опанувати навчальний матеріал. Діти вчаться не тільки математиці, мові, географії, вони вчаться діалогу, взаємодії, підтримці, що можливо тільки під час живого спілкування. Їм цього дуже не вистачає, що видно, коли вони приходять на очне навчання.”
– Як змінився рівень знань через дистанційне навчання?
Критичного рівня зниження знань учнів не прослідковується
“Як показує досвід цих років, після здобуття базової середньої освіти рівень підготовки учнів дозволяє їм продовжити навчання у загальноосвітніх закладах освіти, професійних, а також у коледжах. Вони підтверджують знання, отримані в гімназії.“
– Порівняйте учнів, які навчались 5-10 років тому, й зараз.
Сучасні діти значно відрізняються від свої ровесників попередніх років
“Сьогодні спілкування відбувається в телефонах, соцмережах. Адже роки пандемії, а тепер війна, дуже звузили коло друзів і дітям легше комунікувати віртуально.
Це дуже помітно у позаурочний час, тому що в гімназії вони завжди разом, і на уроках, і на перервах, бо знаходяться в обмеженому просторі. А після уроків майже не видно підлітків, вони спілкуються віртуально.“
– Дистанційне навчання під час карантину та війни, в чому різниця?
“Здавалося, страшніше пандемії Ковіду не могло бути нічого. Це було перше випробування для вчителів. Спочатку дистанційне навчання починалося з елементарного: на сайті, в групах класу щодня виставлялися завдання з предметів, і вчителі день і ніч приймали повідомлення з вправами.
Але крок за кроком вчителі опановували різні форми дистанційного навчання, воно удосконалювалося, виходило на вищий рівень. І учні також поступово призвичаювалися до нової форми навчання. І основне – усі вірили, що це не назавжди, не надовго.
Таке відчуття, що ці два роки пандемії були просто підготовкою до викликів, що постали перед нами після початку війни.
Щодо дистанційного навчання, то набутий досвід дозволив педагогам без особливих зусиль продовжити навчати дітей за цією формою. Але з’явилися проблеми зі зв’язком, світлом, особливо на початку війни, з повітряними тривогами.“
– Що б ви побажали учням напередодні літніх канікул?
“Мирного відпочинку, більше спілкуватися з однолітками і вийти 1 вересня на святкову лінійку під прапором Перемоги України.“
Дарина Кузнєцова
Фото з мережі
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
